Завершальним акордом різдвяно-новорічних свят є Голодна кутя, голодний Свят-вечір, надвечір’я Богоявлення або хрещенський святвечір, що відзначається 18 січня.
Так само, як і в Різдвяний святвечір, у цей день слід дотримуватися суворого посту, а увечері християнські родини збираються за святковим столом, де подаються пісні страви – смажена риба, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутя та узвар.
Переддень Водохрестя відзначається свяченням води у церкві та біля неї. Після читання Апостола та Євангелія від Марка промовляється особлива молитва, в якій закликається благодать Святого Духа на воду та усіх, хто її п’є. Священик тричі занурює у воду хрест, а потім окроплює святою водою всі чотири сторони світу. Цією ж водою він благословляє людей та їхні житла.
Свяченою водою кропили у хаті та надворі. Кропили також усіх членів родини та худобу, щоб були здоровими. На тому місці, де падала крапля води, крейдою писали хрест.
Свячену воду слід першою спожити під час Святої вечері. Вважається, що вода, освячена в надвечір’я Богоявлення, ще святіша, ніж з Водохрестя, вона «відганяє всяке лихо». Така вода не псується, а якщо її заморозити, – на поверхні з’явиться зображення хреста. Саме споживання Святої води після відправи, а не поява зірки, і є часом, коли можна сідати за стіл.
Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху – хлібину, «щоб хліб родився». Решту вечері віддають свійським тваринам.
Після вечері діти проганяють кутю: вибігають з хати і палицями б'ють знадвору в причільний кут, примовляючи:
Тікай, кутя, із покуття,А узвар – іди на базар,Паляниці, лишайтеся на полиці,А «дідух» – на теплий дух,Щоб покинути кожух.
Потім брали горщики, в яких варилася кутя, й розбивали їх об ворота.
Коли вже зовсім стемніє, виносили з хати дідуха в садок і спалювали його, ніби розправлялися із зимою. Попіл дівчата відносили на город, «щоб огірки родили». У деяких місцевостях дідуха не спалюють, а залишають до першого засіву.
У деяких місцях посуд, де зберігається вода, прикрашають квітами безсмертника або сухого василька, «щоб Бог милував від злої напасті».
Свячена вода мала особливу популярність серед молодих жінок і незаміжніх дівчат. Якщо щоранку збризкувати лице та тіло краплями освяченої води, то можна зберегти на довгі роки молодість і красу.
У надвечір’я Богоявлення намагалися зібрати снігу, адже гадали, що тільки цей сніг здатний вибілити будь-яку тканину. Ним лікували також хворі ноги, памороки, судоми.
За народними повір'ями, у цей день варто засвітити рано лампу, щоб кури добре неслися, до того ж не можна голосно кликати птицю, щоб злі сусіди не почули й не наврочили.
Дівчатам дозволяється в цей вечір ворожити, а дітям – щедрувати. Щедрувальники носять із собою оберемок ліщини, щоб на знак подяки господарю вручити гілочку.
У деяких регіонах України хлопці щедрують виключно під вікнами дівчат на порі, якщо ж домівку з незаміжньою дівчиною обминули, це натяк на те, що їй ще зарано дівувати, вона ще мала.
Дуже давніх часів сягає вірування, що на це свято тварини говорять людською мовою, але підслуховувати ці розмови в жодному разі не можна, бо за таке Бог покарати може.
Прикмети на 18 січня:
У народі кажуть: якщо в переддень Водохрестя на деревах багато інею – рік буде врожайним, якщо в Богоявленську ніч небо чисте – буде багато гороху, на «Голодну кутю» був сніг – хліба буде багато, гречки, бджоли будуть добре роїтися.
Якщо сніг йде вранці, то вродить рання гречка, сніг опівдні вродить – середня, сніг ввечері – пізня.
Якщо в цей день буде завірюха, те ж саме буде і на масниці; якщо сильні південні вітри – буде літо грозове.
https://www.youtube.com/watch?v=uJ1TGz4CtFU
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
