Зміни в оподаткуванні в нинішньому вигляді навряд чи приведуть до детінізації зарплат українців, а зменшення коефіцієнта заміщення може вплинути на розмір відрахувань майбутнім пенсіонерам.
Знизивши ЄСВ уряд забув відрегулювати ряд нормативних актів, що стосуються розрахунку пенсій у нових реаліях, коли головний показник — коефіцієнт заміщення зменшується з 0,6 до 0,4, і що важливо, забув про це повідомити майбутнім пенсіонерам, пише в своїй статті для DT.UA Юрій Ганущак. Якщо політично прийнятний показник відношення пенсії до останньої зарплати становить 60%, то для цього людина повинна відраховувати в Пенсійний фонд 32% зарплати. А от якщо хочеться перерахувати 20%, то і коефіцієнт заміщення повинен бути на третину меншим, пояснює автор.
"При цьому прем'єр щиро вважає, що зменшення розміру ЄСВ допоможе вивести зарплати з "тіні". Хоча та ж математика не дає підстав для великого оптимізму. Стара зважена ставка ПДФО — 15%, нова — 18. Отже, навантаження на зарплату було 15+41%, стало 18+22. Ніби менше, але фахівці не раз зауважували, що вартість конвертації в готівку становить від 10 до 15%. Тому саме по собі зниження ЄСВ не приведе до детінізації", - пише Ганущак. На його думку, подарунок роботодавця у вигляді зменшення ЄСВ не зобов'язує його долучитися до соціальної солідарності і вкладати кошти в корпоративні пенсійні фонди. Тому працівникові і надалі доведеться сподіватися саме на державний Пенсійний фонд.
"І якщо виходити з вимоги його збалансованості, то починаючи з цього року новоспечені пенсіонери мають помітити зменшення розміру нарахувань порівняно з тими, які отримали ті, хто вийшов на заслужений відпочинок раніше. Адже їх відрахування, точніше, відрахування за них до Пенсійного фонду роботодавцем стануть меншими. Звичайно, такий пенсіонер поставить резонне запитання: чому я повинен страждати через те, що держава вирішила допомогти підприємцю? Хвилю невдоволення підхоплять популісти всіх мастей, обіцяючи "захистити пенсію від посягань". І пік цього "захисту" припаде десь на 2018 р. — під вибори як президента, так і парламенту. Результати таких виборів неважко передбачити: пенсіонери — електорат сумлінний", - йдеться в статті.
"Звичайно, можна залишити той самий рівень коефіцієнта заміщення — 0,6. Але тоді частка дотації Пенсійному фонду постійно зростатиме, і фактично будь-яка залежність розміру пенсії від реальних вкладень до фонду зникне. Зрештою, ідея взагалі відмовитися від Пенсійного фонду і фінансувати пенсії безпосередньо з бюджету давно бродить серед ультралібералів, однак вони сором'язливо забувають вказати, ставку якого податку при цьому потрібно збільшити, щоб таки збалансувати публічні фінанси. Прийнятним виявиться тільки ПДФО, а розрахункова його ставка має зрости десь під 40%", - пише Ганущак.
Що можна зробити у цих обставинах? Хоч як дивно, криза публічних фінансів повинна змусити як керівництво Пенсійного фонду, так і законодавців нарешті прислухатися до порад фахівців щодо впровадження видозміненої пенсійної системи першого рівня під назвою "умовно-накопичувальна" і поступового запровадження недержавного обов'язкового пенсійного страхування другого рівня. Спільне у цих системах одне: пенсія жорстко прив'язана до реальних вкладень до пенсійних фондів, причому за весь період трудової діяльності. Поняття "трудовий стаж" для цілей нарахування пенсій втрачає своє значення, як і термін "заробити пенсію" заміняється на "відкласти на пенсію".
Неприємною новиною для політиків від запровадження умовно-накопичувальної системи є те, що вона занадто прозора — будь-хто легко обрахує свою пенсію через пенсійний калькулятор в "особистому кабінеті" на сайті Пенсійного фонду. І тому мобілізувати електорат під гасло "збільшимо пенсії за будь-яку ціну — все одно її платитимуть наступні покоління" буде важко. Якщо, звичайно, уряд розгорне дуже серйозну кампанію з популяризації цієї системи.
Для того, щоб підвищити відповідальність застрахованих за своє пенсійне майбутнє, необхідно перевести роботодавців зі статусу платників внесків до ПФ у статус податкових агентів. Для цього потрібно замінити систему нарахування пенсійних внесків на зарплату на систему відрахування із зарплати. Те, що називається "брутизація зарплати". Це також полегшить життя "єдиноподатникам", які зможуть перераховувати на свої облікові рахунки регульовані ними самими суми, виходячи з фінансових результатів діяльності, хоча й не нижче певного порога, який гарантує майбутню пенсію на рівні не нижчому за рівень життя.
Слід позбавити Пенсійний фонд невластивих йому видатків, коли пенсія розраховується через статус пенсіонера, а не реальні відрахування на особовий рахунок. Доплата за статусність має відбуватися за рахунок фондів соціального захисту. Обрахунок пенсій має бути універсальним для всіх категорій професій, включаючи працівників силових структур. Просто для останніх повинен бути вищий рівень відрахувань порівняно із стандартним.
На здійснення такої реформи достатньо одного року. І зволікати не можна — загроза соціально-політичної дестабілізації є реальною, і вона зростатиме.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
