загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Скільки років трудового стажу Ви маєте?

Стопами Роксолани. Як львівський хлопчисько став дипломатом турецького султана

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати
Стопами Роксолани. Як львівський хлопчисько став дипломатом турецького султана

Алі Уфка Бей - автор трактату по теорії музики «Mezmurlar»islam.in.ua

Українські мусульмани по праву пишаються вихідцем зі Львова Мухаммадом Асадом, видатним ісламським мислителем і журналістом. Набагато менше у нашій країні відомий інший уродженець столиці Галичини, який прийняв Іслам і в свій час був європейською знаменитістю. Звали цю людину Алі Уфка Бей.

Він народився в 1610 році у Львові. У себе на батьківщині Алі Уфка був відомий як Войцех Бобовський. Ще підлітком він потрапив в полон до татар і, як колись легендарна Роксолана, був проданий у Стамбул.

Існує безліч версій того, ким за національністю був Войцех Бобовський. На думку деяких дослідників, він походив з родини львівських вірмен. Досить аргументованою є версія про його польське походження. У 1954 році французький дослідник Ж. Дені у доповіді на конгресі сходознавців висловив думку про те, що Бобовський був українцем.

У столиці Османської імперії його відправили на навчання в престижну придворну школу іч-огланів (пажів). Ймовірно, вже в молоді роки, перебуваючи на службі у знатного вельможі, Алі Уфка побував в різних кінцях величезної держави. Прагнення до знань дозволило йому опанувати 18 мов, серед яких були арабська, перська, грецька, латина, німецька, французька, польська, вірменська, а також українська.

Прийнявши Іслам, Алі Уфка здійснив хадж, відвідавши Мекку і Медину. Кілька років прожив у Єгипті. У 1671 році, під час правління султана Мехмеда IV він отримав при дворі почесну посаду баштерджюмана (драгомана) − офіційного перекладача у спілкуванні з європейськими державами. Згідно з інформацією польського історика А. Мухлінського, тільки завдяки посередництву уродженця Львова вдалося на час заспокоїти конфлікт між польським урядом і служивими татарами-липками, яких Варшава підозрювала у зраді і бажанні перейти на службу до Османської імперії.

Великий інтерес представляє творчий доробок Алі Уфки Бея, значна частина якого зберігається у Національній бібліотеці Франції. У 1664 році він вперше в історії перевів турецькою (османською) мовою Біблію. У Бодлеянській бібліотеці знаходиться рукопис семимовного словника, імовірно, для дипломатів або перекладачів, укладачем якого був Алі Уфка.

Він добре відомий європейським музикознавцям і як композитор і теоретик османської музики середини XVII століття, автор трактату з теорії музики «Mezmurlar». Довгий час Алі Уфка працював у резиденції султана − Топкапи. Завдяки цьому залишив цікавий його опис, що є неабияк цінним для істориків і в наш час.

У музеях Швеції і Німеччини зберігаються альбоми мініатюр із зображенням типів султанського двору, сцен з життя Стамбула, одягу та озброєння солдатів і придворних, автором яких є львів’янин. Один з альбомів, що знаходиться в колекції сходознавця Ф. Таєсхнера, був виданий не так давно у Німеччині.

У сучасній Туреччині ім’я Алі Уфки Бея добре відомо. Його музика виконується провідними музикантами країни, видаються книги, вивчається спадщина. У його творчості відбилося прагнення за допомогою літератури і музики досягти взаєморозуміння між народами Сходу і Заходу, що є найбільш цінним у посланні львівського мусульманина нашому часу.

Автор Александр Степа.

До списку новин