29 лютого з'являється у нашому календарi лише раз на чотири роки. З високосним роком i з цим днем зокрема пов'язують багато рiзних прикмет. Але астрономи кажуть, що нiчого надзвичайного в цьому днi нема, це просто час, який потрiбно компенсувати, пише газета "Експрес". -- Це традицiя, яка бере свiй початок ще в часи юлiанського календаря, - розповiдає Богдан Новосядлий, директор Астрономiчної обсерваторiї ЛНУ iменi Iвана Франка. - Високосний рiк з'являється тому, що календарний рiк має 365 дiб, а астрономiчний, тропiчний рiк - 365 i ще майже чверть доби. Тобто, за кожнi чотири роки набiгає один додатковий день. I цю добу вводять як ще один, 29 день, наприкiнцi лютого. -- А чому не в березнi, наприклад? -- Це також традицiя, яка тягнеться з часiв Римської iмперiї. Юлiанський календар запровадив Юлiй Цезар. Тодi рiк закiнчувався наприкiнцi лютого, тож до нього просто додавали один день раз на чотири роки. Однак цей календар не був досконалий, адже за 128 рокiв набiгала ще одна додаткова доба. Тому його у 1582 роцi замiнили григорiанським календарем. До цього часу набiгло вже 10 дiб рiзницi. Виправили ситуацiю дуже просто: вирiшили, що наступний день пiсля реформи буде не 5 жовтня, а 15 жовтня. Так зрiвняли календарну дату весняного рiвнодення з реальним небесним явищем, коли сонце перебуває на екваторi. Щоправда, це не єдина реформа у григорiанському календарi. Щоб наблизити тривалий лiк часу до середньої доби тропiчного року, кожнi 400 рокiв з лiточислення вилучають три високоснi роки, тобто забирають 3 доби. Невисокосними вважають столiтнi роки, число яких не дiлиться на 4. Скажiмо, 1900 рiк не був високосним, 2100 рiк також не буде високосним, а 2000 рiк - був. -- Чи повнiстю такi змiни вирiшують проблему зсуву календаря? -- Нi, рiзниця мiж тривалiстю середнього року за григорiанським календарем i тривалiстю тропiчного року становить 26 секунд. Таким чином, кожнi 3323 роки набiгає ще одна доба... Юлiя СКОРИК
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
