Улюблена телеісторія мільйонів тішить глядачів у будні на "1+1". Щодня о 17.10 шанувальники серіалу спостерігають не лише за палкими характерами героїв, їхніми пристрасними почуттями, а й за красивою картинкою на екрані.
Чи не найбільше прихильників вражають прикраси і розкішні сукні наложниць султана Сулеймана.
Цікаво, що в XVI столітті, коли відбувалися події, які взято за основу серіалу, кольору вбрання, поєднанню візерунків і ліній орнаменту надавалося важливе значення. І декор, і тло на сукнях османських жінок могли чимало розповісти про володарку, зокрема про її віросповідання, суспільне й сімейне становище.
Особливого значення мусульмани надавали зеленому – кольору, що свідчив про благословення Аллаха й означав приналежність до ісламу.
Не дарма Гюррем в серіалі Величне століття одягає зелені сукні у дні свого торжества – коли стала улюбленою наложницею Сулеймана і коли перетворилася на господарку гарему. Окрім того, у сукнях цього відтінку головна героїня постає вагітною, а також під час наречення імен синів.
Навіть Султан Сулейман, аби здобути перемогу під час важливого бою, вирушав на поле в зелених обладунках.
Другим за популярністю був червоний. За часів султана Сулеймана такий колір сукні свідчив про родовитість і багатство. Пізніше став сприйматися просто як святковий. Іноді його навіть використовували для весільних церемоній.
У червоному сестра султана Хатідже виходила заміж за Ібрагіма. Наречений же, як не дивно, був убраний у зелене.
Але творці серіалу Величне століття орієнтувалися я не тільки на історичну достовірність, а й на нинішні смаки й особливості серіального жанру. До речі, самі сукні – своєрідна поступка сучасним уподобанням: за часів султана Сулеймана жінки гарему носили шаровари й прозорі газові накидки. У серіалі в такому образі постає тільки розлучниця Фірузе.
Окрім того, вбрання жінок із оточення Сулеймана не було таким відвертим, як у серіалі. Навряд чи комусь, окрім султана, було дозволено милуватися принадами наложниць. Але автори переконані, що на красиві сукні значно цікавіше дивитися, ніж на чаршаф і чадру, із-під якої видно тільки очі.
