Гроші замість пільг: уже в цьому році Кабмін має намір продовжити роботу над монетизацією пільг – це передбачено в планах уряду на 2016 рік. Журналісти з’ясували, які саме “бонуси”, наявні у населення, хочуть замінити готівкою, плюси і мінуси ініціативи (див. Інфографіку), а також – чи вистачить на це грошей в бюджеті.
Чіткого плану дій і законопроекту по монетизації немає, його тільки розробляють. “Є окремі пропозиції (наприклад – видавати гроші на проїзд студентам замість 50% -ної оплати, або пенсіонерам, які мають право на безкоштовні ліки і т. і.). Але цілісний документ поки не розроблений – це дуже складно”, – роз’яснив нам заступник голови комітету соцполітики ВР Сергій Каплін. Це легко зрозуміти – адже з часом монетизувати доведеться також пільговий відпочинок у санаторіях, і багато іншого.
Перші кроки Кабмін уже зробив. Понад рік тому прем’єр Арсеній Яценюк поставив завдання скоротити число пільговиків удвічі (зараз їх – до 17 млн чол.). Повністю завдання не виконане, але тим, у кого доходи за останні півроку перевищували 1710 грн/міс., пільги по компослуги замінили на субсидії (для багатьох сума субсидій менше, адже пільга по “комуналці” становила 50-75%). На питання про підготовку до монетизації пільг, міністр соцполітики Павло Розенко відповів: “Працюємо над цим”. Раніше Розенко нам говорив, що в найближчих планах міністерства – заміна грошима безкоштовного проїзду: “Хотілося, щоб кожен малозабезпечений пільговик мав достатню суму для проїзду. Але важливо пояснити людям, що змінилася система: право на безкоштовний проїзд залишилося, але потрібно купити квиток або жетон , за гроші держави. Якщо буде фінресурси і політична воля, запустити механізм можна за 2-3 місяці “.
ЕКСПЕРТИ: Економісти нагадують, що пільги монетизовані практично в усьому світі, а в нинішній їх формі продовжують експлуатуватися тільки в пострадянських країнах. На думку ст. консультанта з питань соцзахисту населення Інституту місцевого самоврядування Антона Левицького, спочатку треба монетизувати безкоштовний проїзд, так як ця пільга – найпоширеніша. До того ж вона не виконується в глибинці (пенсіонерам належить їздити безкоштовно в приміських автобусах, але їх не возять, так як перевізники приватні), а міськтранспорту переповнений пенсіонерами, мають безлімітний проїзд. При цьому держскарбниця витрати транспортникам повністю не компенсує, посилаючись на те, що немає механізму обліку пільговиків. Як розповів нам Левицький, ще в 2012 році їх інститут запропонував ввести норму на 10-12 поїздок на місяць: у соцзабез, поліклініку, на ринок – і видавати на них гроші всім, кому належить пільга. “Але влада хоче оплачувати проїзд за фактом використання, це їм дешевше. А підрахувати кількість пільговиків-користувачів вони не можуть фізично – немає системи обліку”.
А ось політолог Вадим Карасьов проти “живих” грошей на пільги, перш за все на проїзд: “Треба видавати проїзні квитки – на місяць, або на число поїздок в приміському транспорті. Заодно і вирішимо проблему обліку. Також з часом треба вчинити і з іншими пільгами лікування, оздоровлення, стоматологія. Але говорити про монетизацію передчасно, поки не почне розвиватися економіка – зараз у нас на це не вистачає грошей “.
В ЄС також є пільги, але не за заслуги. Наприклад, в Польщі студенти мають право на безкоштовний проїзд або, при польському корінні студента-іноземця, навіть вчитися безкоштовно.
У Фінляндії інваліди та багатодітні сім’ї можуть отримати знижку на оренду, або взагалі проживати в квартирі безкоштовно, а молодим мамам видаються обов’язкові спецкоробки з дитячим одягом, постіллю і іграшками (сама коробка може використовуватися як ліжечко). У Франції діти можуть безкоштовно їздити в шкільному автобусі. Для бідних дітей харчування в школах безкоштовне. Це добре, адже щодня обід може коштувати 3-6 євро, а нагляд няні – 1-3 євро.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
