92-річний дніпропетровець отримав компенсацію від Німеччини після полону

З радянської армії чоловік потрапив у нацистський полон, після чого в країні, за яку воював, був проголошений "зрадником".

Про це повідомляє DW.

Петро Гаврилович Дорофєєв у 17-річному віці пішов на фронт. У жовтні 1942 році у боях в Криму він потрапив у полон і чотири роки пробув у нацистському таборі в Майнці. Там, каже, виживали і мусили працювати на будівництві, заводах, фермах, навіть прати ворожу форму.

У 1945 році американці його звільнили та передали радянським військовим. Тоді він потрапив вже у радянський табір - його оголосили "зраником" та відправили на рудники під Челябинськом, де пробув ще чотири роки.

"Я втік: начальник допоміг... Їхав на даху вагонів", - розповів Петро Гаврилович.

Коли він через вісім років розлуки повернувся додому, то пережив ще одне потрясіння: при зустрічі мати не впізнала сина, і у нього паралізувало ноги. Дорофєєва виходили, але потім позначилося підірване в полоні і в таборі здоров'я: довелося зробити чотири операції на шлунку.

Ветеранські пільги СРСР йому не надавав.  Він ніколи не займав керівні посади, все життя до пенсії пропрацював слюсарем. Вже у незалежній Україні чоловікові призначили надбавку до пенсії в еквіваленті близько 90 євро.

У травні 2015 року парламент Німеччини ухвалив рішення виплатити компенсацію полоненим у роки Другої світової війни. У лютому 2016 року Петро Дорофєєв звернувся із відповідною заявою та отримав призначені йому 2 500 євро.

Говорити і пересуватися чоловікові уже важко. Тому з журналістами також спілкувався його 67-річний син Юрій: "Для батька були важливі не ці гроші, а сам факт визнання. Правда, у нього все життя була образа на червоних командирів. Хіба він заслужив після німецього порону бути названим зрадником? Хіба заслужив челябинські табори? І ніхто перед ним не вибачився!"