Це дуже давнє язичницьке свято, яке з запровадженням християнства на Русі було "опоряджене" як день святого апостола Симона Зілота. Святитель Симон (III століття) спочатку був послушником Києво-Печерської лаври, потiм був зведеннй на Володимирську кафедру. Вiн склав дев’ять переказiв про святих Печерських угодникiв, якi згодом лягли в основу Києво-Печерського патерика.
Народна традицiя пов’язує назву не з iменем апостола, а зi словом "зiлля", можливо "золото". До речi, у цей день може пощастити — людина зовсiм випадково знайде скарб.
За народними уявленнями, цього дня чарiвницi та знахарки йдуть до лiсу эбирати магiчне зiлля. Збирати чудодiйнi рослини слiд правильно: спочатку перед рослиною стати обличчям до сходу сонця, а потiм обернутися на захiд i зiрвати рослину, супроводжуючи дії спецiальними примовляннями. Зiбране зiлля вживають вiд усяких хвороб.
Пiсля того як усе необхiдне зiлля зiбране, i молодицi, i старi баби сiдають до святкового столу. Iнодi роблять навпаки: спочатку готують усiлякий смачний харч, а потiм iдуть разом до лiсу.
Старi люди кажуть, що збирати чарiвне зiлля необхiдно обов’язково без одягу, оскiльки в противному разi рослини не матимуть сили при лiкуваннi. Тiльки дiтям дозволяється не роздягатися. Ще одна умова: зібрати зілля треба до того, як роса впаде, бо після вже воно сили не матиме.
Важливий момент: майже всі європейські народи мають традицію очищення водою цього дня, то ж купайтеся на здоров’я!
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
