Миколу Климукевича знають у селі як найкращого мисливця. Щоправда, полює він не на звірів і не на дичину. Натомість щоранку, тільки-но пригріє сонечко, вирушає на пошуки небезпечних плазунів. Він ловить їх рогачем і голіруч. Навіщо? Для лікувальної настоянки із 60-градусного самогону, пише газета "Експрес".
“Хочете скуштувати?" -- всміхається господар і киває на пляшку, що на столі. О жах, у горілці домашнього виробництва плаває гадюка! Здоровенна. ”Бр-р-р! Яка гидота... -- не можу стримати негативних емоцій”. “Дарма ви так, -- дорікає чоловік. -- Ця настоянка врятувала мені здоров’я. Було це років сім тому. Лікарі виявили простату. Мерщій понавиписували купу ліків, але медпрепарати не допомогли. Залишалася одна рада -- операція. Та я не хотів лягати під ніж. Одного дня восени я повертався з лісу додому з повним кошиком грибів. На сільській дорозі випадково зустрів незнайомого діда. Пригостив його цигаркою, сіли перепочити. Слово по слову, та й поділився своєю бідою. А дід мене заспокоїв. Мовляв, то наразі не біда, а так -- дрібничка, з якою впоратись, що плюнути. Розповів про настоянку з гадюк. Радив заживати щодня по столовій ложці. Вирішив спробувати -- а що мені було робити? Того ж сезону вполював плазуна. Живцем кинув до трилітрової банки й залив 60-градусним самогоном. Два тижні настоював у темному місці, місяць пив, а тоді пішов на огляд до лікаря. І що б ви думали? Простата зникла. Ось відтоді я й полюю на гадюк -- переважно навесні та влітку”.
Пан Климукевич розуміє, що це -- досить небезпечне захоплення. Коли вирушає до місць ймовірного скупчення плазунів, обов’язково взуває гумові чоботи та бере довгого дерев’яного рогача. Він каже, що за сім років майже досконало вивчив поведінку гадюк. “Ніколи не дратую їх, -- пояснює. -- Завжди тримаюся на відстані й стежу за своїм трофеєм. Тобто вичікую слушного моменту. Гадюка, бува, і сичить, і кидається... Марно. А коли починає тікати, отоді я і пришпилюю її голову рогачем”.
Микола Климукевич робить настоянку тільки для себе. Іноді знайомі просять, щоб продав, навіть пропонують чималі гроші. Та він не погоджується. “Чому? -- перепитує. -- Бо роблю лише для своєї сім’ї. Бальзам із гадюки повертає силу, у тім числі чоловічу, а ще помічний проти онкопатологій... То що, -- Микола підморгує, -- будете куштувати?”
Господар наповнює столову ложку білою рідиною. Ще мить -- і цілющий бальзам домашнього виробництва зникає в роті. “Тепер я вживаю для профілактики, -- підсумовує. -- Пересвідчився на власному досвіді -- такі ліки кращі від хімічних препаратів і дешеві”.
Володимир Ісаєв
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
