Цьогорічний творчий конкурс у вступній кампанії на факультет журналістики Львівського національного університету ім. І. Франка – це не просто чиїсь мрії, сподівання, розпач і смуток, а й справжнісінький «клондайк» «перлів», зрозуміти та перевершити які просто неможливо.
«Словосвіт» у Facebook зібрав найцікавіші з них, зберігши стилістику та мову.
«Шедеври» поділили на дві частини.
«Слово давно припинило бути горобцем» (Перли абітурієнтів 2016). Ч. 1.:
- Слово давно припинило бути горобцем.
- У сучасному світі журналіст відіграє роль посередника між подією та людиною.
- Країна виростила таланти на своїх скронях.
- Соціум працює за «стадним інстинктом».
- Тільки окремі особи розвиваються у правильному напрямі.
- Брехня слугує опіумом для суспільства.
- Наведу я приклад зв’язаний з коханням, хоть я ще і не зустрів свою другу половинку, але в тому дуже сильно розуміюсь.
- Тисне в грудях і постає у горлі серце комом.
- Одеса, Сталінград, Берлін – це далеко не повний перелік міст-героїв.
- Так, революцію дійсно творять люди, а розповсюджують її журналісти.
- Загинув наставник Хмельницького – син Тиміш.
- Я герой за гратами грудної клітини.
- Мені на розум спадає думка.
- Різниця між батьками і політиками лиш у тому, що перші не брешуть.
- Так, чому люди сплять? Їх присипає влада, наче безпритульних собак.
- Що таке мода? Це те, що приходить здалеку і диктує тенденції у сучасному світі.
- ЗМІ намагаються кричати голосніше, але не всі чують.
- Я журналіст мірового рівня.
- Кожен має бути великим, у душі своїй стояти, вилитий із бронзи, на гранітному постаменті.
- З тих пір на язиках людей з’явилась нова абревіатура: «АТО».
- Ми заснули таким міцним сном, що наступили знову на тіж граблі.
«Уся абсолютно планета роззявила рота». (Перли абітурієнтів 2016). Ч. 2.:
- Україна була ніби дівчина в вінку, але гола та боса.
- За часів Другої Вітчизняної війни…
- Ці жайворонкові, милозвучні та дзвінкі слова заляжуть у твоїм серці товстим шаром епітелію.
- Журналіст – це є і очі, і вуха, і ніс суспільства.
- Цей вислів став епопеєю серед народу.
- Мова… Саме вона вирізняє нас з інших тварин.
- Тож пам’ятати про свою мову можна не лише поїхавши у гості до бабусі, яка є найбільшим знавцем суржиків у сім’ї.
- Уся абсолютно планета роззявила рота.
- На моїх очах влада чорніє днем за днем, і кольору такого не вигадати вже темнішого.
- Максим Рильський у вірші братові Т. Шевченку писав…
- Тобто дай нам сенсацію і ми будемо ситі, обдумуючи її, неначе собака кістку.
- Ви скорше всього читаєте і думаєте, що пише то божевільна і чому вона пхає свого носа в журналістику?
- Княгиня Ольга була двосторонньою особистістю.
- Мене осінило, що від бездіяльності я тупію.
- Шкода, що ви не можете побачити скільки думок в моїй голові.
- Довірившись Любці Дереш…
- Богдан Хмельницький укладав безліч угод з успішними країнами, і це було дуже вигідно для Київської Русі.
- Торкаючись теми патріотизму, мені хочеться подати і відомого українського письменника, шістдесятника Василя Симоненка. У 1944 р. цей митець написав чудовий вірш «Любіть Україну».
- Написавши ці рядки я зрозуміла наскільки вони похожі на цей самий популізм.
- Я вкладаю в землю серце і вона віддячує мені тим самим.
- У бога успіху хвіст на чолі, і якщо його один раз не зловити, то далі буде вже важче.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
