загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Скільки років трудового стажу Ви маєте?

Доглядальник не вправі розпоряджатися переданим за договором майном до самої смерті підопічного

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Поряд із нами живе чимало похилого віку самотніх дідусів і бабусь, що мають мізерну пенсію, важко дають собі раду без сторонньої допомоги. З іншого боку, багато молодих людей, які, без шансу придбати собі помешкання, роками живуть в орендованих квартирах.
Для таких осіб закон передбачив можливість розв'язання проблеми - це договір довічного утримання (догляду). У чому особливості, переваги та ризики такого договору?
Пояснити це просимо Омеляна Бояківського, заслуженого юриста України, голову відділення Нотаріальної палати України в області.
- Що таке Договір довічного утримання (догляду)?
- Договір довічного утримання (догляду) - це правочин, згідно з яким одна сторона (відчужувач) передає у власність іншій стороні (набувачеві) житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно чи цінності, а набувач зобов'язується надавати
відчужувачеві довічне матеріальне забезпечення, як от житло, харчування, догляд та іншу необхідну допомогу.
Договір обов'язково посвідчується нотаріусом (державним або приватним). Якщо предметом договору є нерухомість, то такий договір підлягає обов’язковій державній реєстрації. Право власності на відчужувану нерухомість переходить до набувача тільки з моменту реєстрації договору.
Особливістю цього договору є те, що відчужувачем може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров'я, із необхідним обсягом цивільної дієздатності. А набувачем - повнолітня, дієздатна фізична особа або ж юридична особа.
Наступні важливі особливості. Якщо, наприклад, заповіт набуває чинності лише з моменту смерті заповідача, то договір довічного утримання - уже з моменту нотаріального посвідчення. У такому випадку право власності на майно переходить у власність набувача
з тої миті, коли договір посвідчено. Доглядальник може замешкати в квартирі підопічного.

Але це право власності - обмежене. Розпоряджатися цим майном набувач за життя відчужувача не зможе, оскільки при посвідченні зазначеного документа накладається
заборона відчуження майна в установленому порядку, про що на всіх примірниках договору робиться напис.
Відтак набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання, укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину. Договір довічного утримання діє до моменту смерті відчужувача (тоді дія договору припиняється) або до розірвання договору.
- А за яких умов договір може бути розірвано?
- Договір може бути розірваний за рішенням суду -- на вимогу відчужувача, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків.
Набувач вправі припинити договір тільки тоді, коли через не залежні від нього обставини його майнове становище змінилося, і він уже не може надавати відчужувачу належне матеріальне забезпечення, як обумовлено договором.
У разі розірвання такого договору відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане.
Якщо набувачем була юридична особа (певна організація), то в разі її ліквідації право власності на майно, передане за договором довічного утримання, повертається до відчужувача.
- А чи можна замінити набувача, не розриваючи договору?
- Законодавством передбачено, що у разі неможливості подальшого виконання фізичною особою обов'язків набувача за договором довічного утримання з підстав, що мають істотне значення, обов'язки набувача можуть бути передані за згодою відчужувача комусь із членів сім'ї набувача або іншій особі за їхньою згодою.
- Наприклад, договір бажає укласти сімейна пара похилого віку. Тобто потенційних відчужувачів - двоє. Як у такому випадку укладається договір?
- У такому випадку майно, що належить на праві спільної сумісної власності подружжю, може бути відчужене ним на підставі спільного договору довічного утримання. Чоловік і дружина отримують окремий примірник нотаріально посвідченого договору.
Як і відчужувачами, набувачами можуть бути кілька фізичних осіб (вони стають співвласниками майна, переданого їм за договором довічного утримання) на праві спільної сумісної власності. Солідарним є і їхній обов'язок перед відчужувачем.
До речі, у разі смерті відчужувача, набувач (набувачі) зобов'язаний поховати його, причому навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання.
- Чи залишається у силі договір, якщо першим помирає набувач? І хто у такому випадку надалі піклується про відчужувача?
- На жаль, такий ризик існує. У такому випадку, згідно з законом, обов'язки набувача за договором довічного утримання переходять до тих спадкоємців, до яких перейшло право власності на майно, передане відчужувачем.
Якщо у набувача немає спадкоємців або вони відмовилися від прийняття майна, переданого відчужувачем, він набуває право власності на своє майно. А договір довічного утримання припиняється.
- Які ще ризики можуть спіткати учасників договору?
- Наприклад, є ризик, що відчужувач (немолода, хвора особа) з часом дійде висновку, що не дістала того, на що розраховувала. Тому у договорі довічного утримання докладно визначаються всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду, якими
набувач має забезпечувати відчужувача. Указується, зокрема, коли саме, з якою періодичністю набувач повинен надавати допомогу своєму підопічному.
Аби відчужувач згодом не висував несподіваних претензій (а таке можливе й через рік після укладення договору, і пізніше), краще, якщо в документі буде конкретизовано, що саме набувач зобов'язується робити для підопічного. Наприклад, забезпечувати його дієтичною їжею, чи, скажімо, раз на рік вивозити його на санаторне лікування.
Звісно, найоптимальнішим варіантом укладання договору був би такий, в якому всі послуги мають грошовий еквівалент, і набувач просто переказує підопічному певну суму періодично. Або ж, якщо він не може себе самостійно обслуговувати, набувач платить людям, які професійно доглядають за немічним. У такому випадку доказами виконання договору можуть бути чеки. Але таке не завжди можливе.
- Якщо договір усе ж розірвано, як вирішується питання із витратами набувача?
- Якщо договір довічного утримання розірвано в зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, то всі витрати на утримання та догляд відчужувача не підлягають поверненню.
Ірина КОНТОРСЬКИХ

 

Джерело:
До списку новин