загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Ужгородський пенсіонер кинув виклик нелюдській системі пенсійного забезпечення

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Ужгородський пенсіонер Богдан Головач зіткнувся з бездушною системою Пенсійного фонду України, котрий намагається вичавити останні крихти з простих людей.

У нерівній сутичці Богдан Іванович відстояв своє право на отримання справедливої пенсії, пройшовши всі кола пекла чиновницьких зловживань.  Хоча фінансові і моральні витрати на боротьбу значно перевищують суму відвойованого у держави, але Богдан Головач хоче стати прикладом для мільйонів українців у питанні відстоювання своїх кровно зароблених коштів.

ДОРОГА ЦИНІЗМУ,  ХАМСТВА ТА ЗНУЩАНЬ НАД   ПЕНСІОНЕРОМ

АБО ІСТОРІЯ ОДНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ПЕНСІЇ.           

Перед тим, як перейти до хронології цієї дороги я хотів би висловити дві маленькі ремарки.

Ремарка перша. На початку серпня  2014 року я прочитав в газеті «Експрес» статтю «Місяць тому ви померли», в якій ішлося про те, що пенсіонер, якого випадково переплутали із померлим безхатьком, маючи паспорт, пенсійне посвідчення та інші документи, протягом 4-х місяців у судах із залученням ЗМІ доказував, що він живий. Мені тоді в голову не могло прийти, що менше ніж за місяць я протягом двох років (і це ще не кінець),  в тому числі більше року у судах, буду доказувати ПФ, що я не верблюд, хоч це абсолютно очевидно.

Ремарка друга. Я – один із, можливо десятків, а може і сотень тисяч людей, який сам порахував свої і трудовий стаж, і саму пенсію. Тому мною не можна було маніпулювати великим спеціалістам ПФ, як вони це звикли робити з іншими майбутніми пенсіонерами і нараховувати пенсію як їм  заманеться.

А  тепер про все по-порядку.

Отже, приблизно за півроку  до досягнення пенсійного віку, в кінці серпня 2014 року, я отримав повідомлення із ПФ, щоб надати документи для попереднього підрахунку трудового стажу. І я собі  тоді, по своїй наївності, подумав, що комусь із високо посадовців прийшла гарна ідея, так як протягом півроку можна буде узгодити в нормальному робочому режимі деякі спірні питання, якщо вони виникатимуть. Але не тут то було. Виявилось, що цих півроку відведені для того, щоб кандидата в пенсіонери довести до такого стану, щоб він не дотягнув до фактичного призначення пенсії (це в ідеалі для них), або, якщо і дотягне, то щоб отримував її дуже короткий термін. Це таку форму боротьби з дефіцитом грошей у ПФ вони обрали.

В перших числах вересня 2014 року я приніс в ПФ пакет документів згідно наданого мені переліку, в тому числі архівну довідку № Г-1732/01-25 від 31.08.2009 року про заробітну плату, яку я отримав з січня 1987 року по квітень 1992 року, працюючи в КТБ  облпобутуправління. В заяві я вказав, що прошу з цієї довідки взяти для розрахунку  пенсії період з 01.01.1987 року по 31.12.1991 року (5 років до 01.07.2000 року, які в цей час можна було брати для розрахунку пенсії). Але великому спеціалісту ПФ, який у мене приймав документи (Світлана Михайлівна її було звати), ця довідка не сподобалась. І вона погнала мене в архів, щоб я приніс цю ж довідку тільки за період з 01.01.1987 року по 31.12.1991 року. Я виконав цю ”захцянку” великого спеціаліста ПФ і приніс довідку за      № Г-62/01-29 від 03.09.2014 року, де всі цифри один до одного співпадали з цифрами попередньої довідки.

Далі великому спеціалісту  ПФ  не сподобався запис № 14 у моїй трудовій книжці про прийом мене на роботу в МП «Контакт» по переводу, який був зроблений двома кульковими ручками (світлішою і темнішою). В ньому не було ні виправлень, ні підтирань, тощо. Я, знаючи про те, що директор цього підприємства давно виїхав в Америку, навіть не пробував розшукувати це підприємство. Але я звернувся в архів і там знайшли наказ    № 7-к від 10.03.1992 року по управлінню побутового обслуговування населення Закарпатського облвиконкому, який повністю підтверджував достовірність запису № 14 в моїй трудовій книжці і в якому йшлося, що тов. Головача Богдана Івановича, начальника Проектно-конструкторського бюро облпобутуправління, 20.03.1992 року звільнити  від займаної посади в порядку переводу в мале підприємство «Контакт» по узгодженню між керівниками, п.5 ст.36 КЗпП Української Республіки. Підстава: заява тов. Головача Б.І., лист МП «Контакт» від 14.01.1992 р. №4…

Але цей документ не задовільнив “захцянки” великого спеціаліста ПФ.

І тут сталося чудо. Чисто випадково я дізнався, що приватне підприємство «Контакт», яке є правонаступником МП «Контакт»,  не ліквідоване. І я приношу довідку №1 від 10.09.2014 року з ПП «Контакт», що дійсно працював в МП «Контакт» з 01.04.1992 р. по 30.12.1992 р. І тут я відчув, що мене конкретно не злюбили.

Далі пішла ревізія моєї трудової книжки. В запису про прийом мене на роботу 01.08.2013 року до ПП Опшитника Олександра Миколайовича була допущена помилка  і запис був анульований згідно чинного законодавства. І це знову не сподобалось великому спеціалісту ПФ (це при тому, що з прийняттям закону № 1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 01.01.2004 року цей запис взагалі не мав ніякого відношення до нарахування пенсії). І мене великий спеціаліст заставляє принести договір, зареєстрований в державній службі зайнятості.  Я і цю “захцянку” виконав.

І тепер мене ще більше не злюбили.

Великий спеціаліст  входить в стадію відкритої агресії. І береться за період моєї роботи в ДВКП «Русинка», де я пропрацював з 17.05.1993 року по 17.09.1999 року заступником директора (6 років і 4 місяці).За цей період у нас з директрисою виникли два серйозні виробничі спори, наслідком яких були дві мої заяви на звільнення за власним бажанням. Але в обох випадках на наступний день “пожежа згасла” і обидва записи про моє звільнення за власним бажанням були анульовані, як цього вимагає закон, відповідними записами у трудовій книжці.

І тут в нашого спеціаліста ПФ загорілись очі і він заявляє мені: «А принесіть довідку з цієї організації, що ви там працювали». В цей момент вже в мені щось закипіло. Знаючи про те, що ця фірма далі працює і ця ж директриса в ній, я відповідаю: «Чому я вам маю носити довідки? Дайте запит і отримаєте довідку.» «Тоді принесіть мені адресу і назву цієї фірми» , – каже спеціаліст. Я відповів, що зараз наберу по телефону директора фірми і скажу вам всі дані відразу, що я і зробив. В розмові з директором фірми я повідомив, що прийде запит з ПФ на довідку про період моєї роботи в «Русинці». Через 2 тижні я телефоную до директриси «Русинки» дізнатись, чи отримала вона цей запит. Відповідь – НІ. Я знову, по своїй наївності, подумав, що може на пошті десь заникалось. З цією думкою іду до великого спеціаліста ПФ і кажу їй, що «Русинка» не отримала запит, на що чую відповідь, що цей запит ніхто не посилав. Я запитав: «Чому?». Відповідь: «А навіщо, там все в порядку». Який жорстокий цинізм !!! Виходить, розрахунок був на те, що якщо ця фірма ліквідована та ще якщо не здала документи в архів, тоді ми  тобі, дядьку, покажемо. Алей тут знову не вийшло.

Таким чином, більше як за півтора місяці, протягом яких мене як собаку гонили за різного роду папірцями абсолютно безпідставно, тільки тому, що так хотілося великому спеціалісту ПФ (ще раз кажу, що звати її було Світлана Михайлівна, і маю інформацію, що невдовзі вона пішла на підвищення по службі. Звичайно, таким у нас зелене світло).

18 жовтня 2014 року у мене прийняли документи для попереднього підрахунку трудового стажу. В цей час я вже перебував у статусі ворога № 1 ПФ, бо  жодна спроба обікрасти мене не увінчалась успіхом.

При прийманні документів 18.10.2014 року спеціаліст ПФ заявила, що протягом  місяця мені надішлють попередній розрахунок трудового стажу станом на 01.10.2014 року. На цьому ми розійшлися.

Минуло два місяці, а я нічого не отримав.

Знову, думаючи, що, можливо, пошта винувата, іду в управління ПФ до спеціаліста (це було в межах 22-24 грудня 2014 року), а вона мені заявляє, що кінець року, дуже багато роботи і тому ніхто нічого мені не відсилав. Завірила, що відразу після православного Різдва мені цей розрахунок відішлють. Пройшов ще місяць, я нічого не отримав. Десь 24-26 січня 2015 року, вже не нарікаючи на роботу пошти, я знову іду до спеціаліста  в ПФ, де та  мені влаштовує сцену відвертого хамства і нахабства. Повідомивши, що я нічого не одержав, я прошу назвати мені попередньо нарахований великими спеціалістами ПФ мій трудовий стаж станом на 01.10.2014 року. Вона називає мені цю цифру і бачу, що цифра відрізняється від порахованої мною на 4 місяці і 7 днів.     Я прошу дати мені розрахунок стажу. У відповідь: «Я не можу вам дати». Питаю: «Чому?» Відповідь: «Бо ви не наш клієнт» !!! Фантастика, правда ?!!!Тоді я прошу хоч показати мені, щоб я побачив, що вони не врахували. І тоді спеціаліст змилувався наді мною і просунув мені у віконечко розрахунок стажу , з якого я помітив, що період навчання у вузі мені зарахований до 17 червня 1977 року, тобто, до дня захисту диплому (насправді період навчання у мене закінчувався 31.08.1977 року згідно наказу по навчальному закладу, тому що моєму вузі була військова кафедра і ми по закінченні вузу отримували дві спеціальності – цивільну і військову). Але навіть при цьому варіанті період навчання, не зарахований до трудового стажу, становив 3 місяці і 13 днів (3 місяці тому, що я як молодий спеціаліст, який направлявся на роботу за держзамовленням, отримав оплачувану відпустку за рахунок підприємства, на яке направлявся, з 01.09.1977 року по 30.09.1977 року згідно чинного законодавства).  Виникло питання – звідки взялося 4 місяці і 7 днів? Прийшовши додому, я взяв свою трудову книжку і почав шукати ці 24 дні. І знайшов. Виявилось, що великі спеціалісти ПФ просто викинули ці 24 дні (з 08.12 по 31.12.1999 року) із періоду мого приватного підприємництва (я займався приватним підприємництвом більше ніде не працюючи з 08.12.1999 року по 31.08.2005 року). І це при тому, що в моїй особовій справі  № 2053, що знаходиться в ПФ, були всі дані про сплату мною внесків у ПФ за цей період. Вони ж мусять виконувати вказівки  “зверху”, що кожного пенсіонера необхідно обікрасти наскільки це можливо, використовуючи при цьому усі способи. Маючи повністю реальну картину ситуації, я їду у свій навчальний заклад, де беру два документи, а саме:

–         архівну довідку № 69-43-84 від 10.02.2015 року, в якій вказано, що Головач Богдан Іванович навчався у Львівському політехнічному інституті на денній формі навчання … з 01.09.1972 р. (наказ № 1005/с від 31.08.1972 р.) до 31.08.1977 р. (наказ     № 929-4-03 від 27.06.1977 р.);

–         витяг з наказу від 27.06.1977 р. № 929-4-03, в якому говориться, що нижче перелічених студентів (під № 11 у списку Головач Богдан Іванович) стаціонарної форми навчання направити на табірні збори (липень, серпень) продовжувати їм виплату стипендій на час перебування на зборах та надати відпустку за рахунок підприємства з 01.09.1977 року по 30.09.1977 року.

Також я звертаюсь в ДПІ м. Ужгород за довідкою про мій дохід як приватного підприємця за не зарахований мені  період до трудового стажу, хоча в цій довідці не було ніякої потреби, бо всі дані про сплату до ПФ від підприємницької діяльності були у ПФ.

Всі вищезгадані довідки я надав у ПФ 16.02.2015 року.

Будучи абсолютно впевненим, що все це буде враховано при підрахунку мого трудового стажу, я після досягнення пенсійного віку (27.02.2015 року) несу документи до ПФ для нарахування        мені пенсії (це було 12.03.2015 року).

Запитав у працівниці ПФ, яка приймала документи (це вже була інша людина – нормальна, адекватна і грамотна, не всі ж там хами та грубіяни), який трудовий стаж мені зараховано при розрахунку пенсії. Почувши відповідь , я остовпів. Мені назвали попередню цифру (за мінусом 4 місяців і 7 днів). Ні одна з наданих мною довідок не була врахована.  Тим самим було підкреслено, що Конституція України та закони України  не для них  писані і що вони працюють «по понятіях».  І тут почався жах, в який я до сьогодні повірити не можу.

Спочатку я звертався з цими довідками до працівників управляння ПФУ в м. Ужгород, потім до працівників головного управління  ПФУ в Закарпатській області і на кінець до відділу по контролю за призначенням пенсій (виявляється і такий є, тільки незрозуміло, що він контролює). Відповіді були різні, наприклад: «Якщо ви хотіли, щоб стаж вам рахували  по довідках, не треба було здавати диплом» (маразм!) або «Ви праві, але ми рахуємо так». Питаю: « На основі  чого ви рахуєте так?(до дня захисту диплому)». Знизують плечима, відповіді ніякої (вони ж не можуть сказати, що «дядя зверху» так звелів, щоб обкрадати і так вже обкрадених пенсіонерів, але про це трохи згодом). А одна відповідь була така: «Ви праві, але доказати це ви зможете тільки в суді».  Таке моє, як я його назвав «ходіння по муках лабіринтами ПФ»  тривало з 12.03. по 25.03.2015 року, коли я  отримав розпорядження  815460 від 25.03.2015 року про призначення пенсії, в якому було включено в розрахунок пенсії трудовий стаж без врахування 4 місяців і 7 днів. Порадившись з юристом (в подальшому моїм адвокатом), який підказав мені, що з такими структурами як ПФ, спілкування повинно бути виключно документальним,  вирішив давати письмові запити, на які надіявся отримати адекватні відповіді. І тут, забігаючи наперед, скажу, що все, що я отримав із цієї структури, виглядало на те, що  писали ці «перли» люди, які середню школу закінчили заочно, а екзамени за них здавали інші люди.

Перше своє звернення я надіслав до управління ПФУ в м. Ужгород (тепер Ужгородське об’єднане управління ПФУ Закарпатської області) 26.03.2015 року з проханням надати мені роз’яснення щодо не зарахування мені  до трудового стажу періодів з 18.06.1977 року по 30.09.1977 року та з 08.12.1999 року по 31.12. 1999 року. У відповіді  № 11/Г- 39 від 06.04.2015 року сказано, що відповідно до уточнюючої довідки, наданої спеціалістами відділу надходження, прогнозування платежів та обліку застрахованих осіб до Вашого трудового стажу зараховано період з 08.12.1999 року по 31.12.1999 року як фізичної особи- підприємця.  Насправді ніякої довідки в природі не існувало, всі дані були у моїй особовій справі. А період навчання з 18.06.1977 р. по 30.09.1977 р. вони не можуть зарахувати, бо прийнятий Закон України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (чинний з 01.01.2004 року) … Маячня найвищої проби !!!Автори цієї маячні Круцей та Федоричка, підписала начальник управління Г.М.Сухар. Але навіть після того, як вони ніби то, зарахували ці 24 дня до трудового стажу 06.04.2015 р., перерахунок пенсії не був зроблений – це фактично була липова відписка. Перерахунок пенсії був зроблений лише 14.07.2015 року розпорядженням 815460 від 14.07.2015 року після чергового звернення до ПФ, коли матеріали справи вже були на розгляді в суді.

Наступне моє звернення було до Голови Правління ПФУ Зарудного О.Б. від 04.05.2015 року з проханням допомогти у забезпеченні мого законного права на правильний та справедливий підрахунок трудового стажу при нарахуванні мені пенсії за віком. На це звернення надійшла відповідь за № 5257/Г-11 від 12.05.2015 року, в якій ішлося, що Головному Управлінню ПФУ в Закарпатській області розглянути звернення гр. Головач Б.І. і відповідно відреагувати. Реагування від 29.05.2015 року за № 124/Г-99-05  прийшло такого ж маразматичного змісту як і з управління ПФУ в м. Ужгород. Автор реагування Токар, підписане начальником головного управління А.Ю. Пентек.

Зрозуміло, що іншого варіанту, щоб захистити  свої права гарантовані Конституцією України та чинним пенсійним законодавством, у мене не залишалось як звернутися до суду.

А тепер я хотів би пояснити суть питання, через яке більше року тривали судові процеси у судах всіх інстанцій.

В моїй трудовій книжці дата закінчення навчання записана – 1977 рік (без місяця і дня). Згідно п. 1 постанови КМУ № 637 від 12.08.1993 року «Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Що стосується терміну навчання у вищих навчальних закладах перелік таких документів надається у пункті 8 даної постанови.

Отже, мною, як того вимагає закон, були надані всі документи із навчального закладу 16.02.2015 року. І якби ПФ працював по закону, то вданій ситуації навіть теми для дискусії не було, а не те що для розгляду у судах. Але ПФ за чиєюсь вказівкою, починаючи, як мінімум, з 2009 року (а може і раніше), всупереч ст. 19 Конституції України та чинному законодавству, в т.ч. вищезгаданій постанові, термін навчання рахує по своєму,  до дня захисту диплому без будь-яких на це правових та законодавчих підстав.

Отже, 24.06.2015 року я подав дві позовні заяви до суду:

–         про встановлення  факту, що має юридичне значення (період навчання з 01.09.1972 року по 31.08.1977 року згідно архівної довідки);

–         про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії (уточнена редакція цього позову була подана 19.08.2015 року).

У судовому засіданні  11.08.2015 року по першій заяві представник відповідача О. Калинич заявила, що вона зовсім не заперечує проти періоду  мого навчання з 01.09.1972 року по 31.08.1977 року, що підтверджено в рішенні суду. Вона просто хоче, щоб ці дві заяви були об’єднані  в одну і питання встановлення факту об’єднати  з визнанням  дій неправомірними в одне провадження. Жінка хоче, ну що ж тут вдієш. Суддя виносить рішення: «Заяву Головача Б.І. – задовільнити.  В становити факт, що Головач Богдан Іванович навчався на денній формі навчання у Львівському політехнічному  інституті у період з 01.09.1972 року по 31.08.1977 року включно.

Однак, на другий день представник відповідача О. Калинич пише перший сатиричний фейлетон  під геніальною назвою – Апеляційна скарга «Про зміну способу виконання судового рішення», в тексті якого з’являється  якийсь спір про право і все, що говорилося представником відповідача О. Калинич у судовому засіданні, заперечується абсолютно абсурдними і безпідставними фактами. Апеляційна скарга підписана в.о. начальника управління В.В.Гумен

Наступний фейлетон від 27.08.2015 року вийшов під назвою «Заперечення проти адміністративного позову Головача Б.І.  до управління ПФУ в м. Ужгороді про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити певні дії». Коментувати цю маячню вважаю некоректно (якщо когось зацікавить, читай текст оригіналу в додатку).

Усвідомивши те, що працівники ПФ не мають поняття в питаннях, якими вони займаються, я вирішив пояснити їм як враховується період навчання у вузах до трудового стажу згідно чинного законодавства. З цією метою я направив їм «Додаткові пояснення до адмінпозову…», після ознайомлення з якими вони видають ШЕДЕВРнайвищого ґатунку безглуздя  під назвою «Заява до заперечення проти адміністративного позову Головач Б. І. до управління ПФУ в м. Ужгороді про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити певні дії»(виконавець і підписант О. Калинич). Чого тільки вартий абзац із цієї заяви: «Асоциация  содействует в оказании услуги в продаже лесоматериалов: хвойне балансы по выгодным ценам на постоянной основе.  Лесопродукция окличного качества». Повний текст читай в додатку.

23.11.2015 року Ужгородський міськрайонний суд виносить рішення – визнати дії управління ПФУ в м. Ужгород протиправними, зобов’язати  управління ПФУ в м. Ужгород провести перерахунок моєї пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією.

На судовому засіданні 23.11.2015 року представник ПФ О. Калинич заявила, що в разі винесення судом рішення на мою користь, управлінням ПФ буде зроблено перерахунок моєї пенсії і навіть назвала цифри перерахунку. Однак, через декілька днів, всупереч сказаному на судовому засіданні, пишеться черговий фейлетон під назвою -апеляційна скарга до Львівського ААСу, кожен абзац якого – це матеріал для сатиричних журналів (читай в додатку), в тому числі і про «асоциацию, которая содействует…

Ця апеляційна скарга – це переписані попередні фейлетони і зведені в одну маячню (назвати це документом язик не повертається) . Апеляційна скарга підписана нач. управління Сухар А.М.

Львівський апеляційний адмінсуд виніс ухвалу 29.03.2016 року – апеляційну скаргу управління ПФУ в м. Ужгород залишити без задоволення, а постанову Ужгородського міськрайонного суду від 23.11.2015 року – без змін.

Після набрання рішення суду законної сили ПФ пише касаційну скаргу до ВАСУ, яку 24.05.2016 року їм повертають.

Після всіх програних судів представники ПФ вступають у злочинну змову  з відділом ПВР ДВС, після чого вже держвиконавець Білинець В.О. виконує чорну роботу на користь ПФ, викидаючи із тексту виконавчого листа цілий вираз «та виплатити різницю між нарахованою та фактично виплаченою пенсією» та направляючи постанови на неіснуючу адресу боржника .

Коментувати дії відділу примусового виконання рішень ДВС я також не буду. Надаю в додатку мою переписку з цією структурою в повному об’ємі, яка красномовно свідчить про злочинну діяльність цієї організації. Працівники відділу ПВР ДВС діють на замовлення та в угоду Ужгородському об’єднаному управлінню ПФУ Закарпатської області. Це дві злочинні структури, діяльність яких направлена проти ПРОСТОЇ ЛЮДИНИ !!!

І тут на думку приходять слова Тараса Шевченка: «Борітеся, поборете». Закликаю до цієї боротьби усіх небайдужих людей.

Я розповів цю історію, щоб люди зрозуміли – те, що розказують наші посадовці по телевізору, повна протилежність тому, що вони роблять насправді.

Доки прем’єр-міністрами будуть яйценюки, найуспішнішими міністрами розенки, а держслужбовцями пентеки, сухарі, калиничі та білинці, добра нам не чекати. Чому не передбачена  кримінальна відповідальність осіб, які цинічно і нахабно порушують Конституцію України і закони України?

Я виклав думку звичайної простої людини, яка любить свій народ, яку болить душа за майбутнє своїх і не тільки своїх дітей та внуків.

І на кінець я хотів сказати наступне. В державі вибудована система проти ЛЮДИНИ.  Ця система нищить пенсіонерів. ЇЇ мета – щоб пенсіонери не доживали до пенсійного віку або, якщо і доживуть, то щоб недовго отримували цю злиденну пенсію.

Чому вони об’єднали кошти ПФ з бюджетом? Тому, що з ПФ їх було важче красти.

Чому ні одному клєрку у верхах не прийде в голову думка, щоб ввести кримінальну відповідальність за виплату зарплати в конвертах? А тому, що всі вони мають свої підприємства і всі вони платять зарплату в конвертах і, як наслідок, обкрадають державу.

Чому в Ізраїлі на 8 млн. жителів працівників ПФ є 11, а у нас 30 тисяч? Тому, що там працюють, а у нас ходять на роботу.

А розповідати людям про накопичувальну систему пенсійного забезпечення в державі, в якій за один день грошова одиниця може знецінитися в рази, може тільки ідіот.

Пенсіонер за віком, ветеран праці  Б.І. Головач.

к.т. 050 372 70 11

Копії всіх документів та матеріалів,

на які я посилаюсь  в цій  розповіді,

додаються.

ДОДАТКИ.

І. 1. Стаття «Місяць тому ви померли».

  1. 2. Архівна довідка про мою заробітну плату № Г-1732/01-25 від 31.08.2009 р. на 4 аркушах.
  2. 3. Архівна довідка про мою заробітну плату № Г-62/01-29 від 03.09.2014 р. на 3 аркушах.
  3. 4. Копія сторінки моєї трудової книжки із записом № 14.
  4. 5. Архівний   витяг  із наказу  № 7-к по управлінню побутового обслуговування населення  Закарпатського облвиконкому від 10.03.1992 р.
  5. 6. Довідка про підтвердження трудового стажу № 1 від 10.09.2014 р.
  6. 7. Трудовий  договір між  Працівником і Фізичною особою-підприємцем  від  08.08.2013 р.
  7. 8. Заява  до    управління ПФУ у м. Ужгород від  16.02.2015 р.  з додатками на 5 аркушах.
  8. 9. Розпорядження 815460 від 25.03.2015 р. з розрахунком стажу на 2 аркушах.
  9. 10. Звернення до управління ПФУ в м. Ужгород від 26.03.2015 р.
  10. 11. Відповідь  ПФ  №  11/Г-39  від  06.04.2015 р.  на  звернення  від 26.03.2015 р. на 2 аркушах.
  11. 12. Розпорядження 815460 від 14.07.2015  р. з розрахунком стажу.
  12. 13. Звернення   до   Голови   правління   ПФУ   Зарудного О.Б.  від   04.05.2015 р.  на   2 аркушах.
  13. 14. Відповідь ПФУ № 5257/Г-11 від 12.05.2015 р. на звернення від 04.05.2015 р.
  14. 15. Реагування головного управління ПФУ в  Закарпатській області № 124/Г-99-05 від

29.05.2015 р. на лист ПФУ № 5257/Г-11 від 12.05.2015 р. на 2 аркушах.

  1. 16. Копія першої сторінки моєї трудової книжки.
  2. 17. Постанова КМУ № 637 від 12.08.1993 р на 2 аркушах.
  3. 18. Заява  про  встановлення   факту, що має     юридичне  значення,  від 24.06.2015 р. на   2 аркушах.
  4. 19. Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 11.08.2015 р. на 3 аркушах.
  5. 20. Апеляційна     скарга  ПФ  на  ухвалу   Ужгородського  міськрайонного  суду    від 11.08.2015 р. на 2 аркушах.
  6. 21. Адміністративний   позов   про   визнання   дій   неправомірними ,   зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на 2 аркушах.
  7. 22. Заява до судді Ужгородського міськрайонного суду Бенца К.К. від 19.08.2015 р. з додатками на 5 аркушах.
  8. 23. Заперечення ПФ проти адмінпозову № 10068/08 від 27.08.2015 р. на 3 аркушах.
  9.  24. Додаткові пояснення до адмінпозову від 16.10.2015 року на 3 аркушах.
  10. 25. Заява до заперечення проти адмінпозову від 09.11.2015 р. на 3 аркушах.
  1. 26. Постанова Ужгородського міськрайонного суду від 23.11.2015 р. (вступна та резолютивна частини).
  2. 27. Апеляційна скарга ПФ на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 23.11.2015 р. на 4 аркушах.
  3. 28. Заперечення до апеляційної скарги на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 23.11.2015 р. на 9 аркушах.
  4. 29.  Ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 р. на 5 аркушах.
  5. 30. Виконавчий лист Ужгородського міськрайонного суду від 10.05.2016 р.
  6. 31. Заява до Ужгородського об’єднаного управління ПФУ Закарпатської області від

18.08.2016 р.

  1. 32. Відповідь ПФ № 02/Г-134 від 01.09.2016 року на заяву вказану у пункті 31 на 2 аркушах.

П. Переписка з відділом ПВР  ДВС:

  1. 1. Заява про відкриття ВП від 11.05.2016 р.
  2. 2. Постанова про відкриття ВП   від 12.05.2016 р.
  3. 3. Заява про виявлені помилки у постанові про відкриття ВП від 18.05.2016 р.
  4. 4. Постанова про виправлення описки від 18.05.2016 р.
  5. 5. Заява про скерування постанови на неіснуючу адресу боржника від 27.05 2016 р.
  6. 6. Заява про підтвердження подання до суду про зміну сторони у ВП від 21.06.2016 р.
  7. 7. Заява про направлення   ухвали суду про зміну сторони боржника від 15.07.2016 р.
  8. 8. Заява    про   направлення  ухвали  суду  та  сама ухвала,  що набула законної сили 12.07.2015 р. на 3 аркушах.
  9. 9. Заява з проханням повідомити мене про хід ВП від 28.07.2016 р.
  10. 10. Повідомлення з постановою про заміну сторони у виконавчому провадженні від 27.07.2016 р. на 2 аркушах.

* 11.  Заява з проханням дати інформацію про хід виконання постанови  у ВП від 22.08. 2016 року.

* 12. Заява з проханням повідомити мене про причину бездіяльності відділу ПВР ДВС у моєму питанні від 05.09.2016 р.

* Позначені документи, на які не одержані відповіді.

 

Джерело:
До списку новин