Коли з настанням холодiв стала зачиняти вiкно на кухнi, лишаючи тiльки кватирку, то вiдчула запах газу. Точнiше, того специфiчного одоранту, що його спецiально додають газiвники, аби ми, споживачi, не прогавили небезпечного моменту -- витоку побутового газу, пише газета "Експрес".
А таких моментiв може бути кiлька. Наприклад, дефект гнучкого шланга чи труби, нещiльне з'єднання на входi шланга в газову плиту чи, зрештою, якiсь набутi негаразди в самiй плитi. Знаючи, якi серйознi наслiдки це може мати, телефоную до газової служби.
Диспетчер "гарячої лiнiї" радить негайно перекрити вентиль на трубi, викликати майстра й, чекаючи на нього, не користуватися плиткою та електрикою на кухнi (щоб iскра не спричинила вибуху). Наголошує: нiкому сторонньому, крiм фахiвцiв газової служби, газових приладiв не довiряти! I не зачиняти кватирки!
На годиннику -- 17.00, отже, районна газова служба вже не приймає викликiв. Що ж, робити нiчого: родина вечеряє канапками з чаєм (добре, що є переносний електрочайник), а вранцi телефоную. "Майстер прийде впродовж дня, у нього багато викликiв!" -- вiдповiдають. Попереджаю на роботi, що затримаюсь. I чекаю на вiзит фахiвця.
Нарештi майстер приходить, перевiряє на щiльнiсть гнучкий шланг (до нього претензiй немає), тестує саму плиту. Фахiвець використовує тест за допомогою мильного розчину. Читала про цей метод в iнтернетi: якщо на поверхнi, змащенiй милом, з'являються бульбашки, то десь є витiк газу. Але ж це винахiд минулого столiття! Невже в газової служби немає чогось сучаснiшого, наприклад, газових аналiзаторiв? "Не переживайте, панi, такий прилад у мене є, -- запевняє газiвник, -- просто нинi його з собою не взяв. Та я й без аналiзатора бачу, що з плитою все гаразд. I запаху жодного не чути. З поваги до вас i для профiлактики перевiрю пальники, змащу ручки зсередини, щоб легше поверталися. А якщо запах знову вiдчуєте, то зателефонуйте".
На нiч, дотримуючись рекомендацiй, перекриваю газ бiля труби, тримаю кватирку вiдчиненою, i вранцi на кухнi запаху наче немає. Але ввечерi, пiсля того як плитка попрацювала, запах одоранту знову з'являється.
Знову викликаю майстра. Цього разу вiн приходить iз газовим аналiзатором, той подає слабкий сигнал бiля входу шланга в плиту. Газiвник прикручує гайку щiльнiше та запевняє, що тепер усе справдi гаразд. А далi радить... не принюхуватися. Мовляв, у нього вже є на дiльницi кiлька жiночок, яким постiйно вчувається запах газу, i вони затероризували своїми викликами.
Далi фахiвець удруге бере скромний гонорар ("скiльки не шкода") i йде -- у нього ще кiлька об'єктiв.
З того дня змушую себе не принюхуватися, постiйно тримаю вiдчиненою кватирку на кухнi, а приготувавши їжу, перекриваю кран на газовiй трубi. Та щойно зачиню кватирку -- запах одоранту стає вiдчутним. Так триває кiлька тижнiв, доки в коридорi райполiклiнiки, пiд кабiнетом травматолога, не зустрiчаю жiнку з обпеченим обличчям.
-- Уночi вийшла на кухню попити, -- розповiла бiдолашна, -- щойно ввiмкнула свiтло, як щось у плитцi вибухнуло просто менi в лице. З'ясувалося, вона газ пропускала. Тепер цiла п'ятиповерхiвка сидить без газу, а в мене руїна на кухнi, по лiкарях ходжу...
-- Невже ви пiдозрiлого запаху не чули? -- перепитую травмовану.
-- То чула, то не чула, газiвник казав, що менi вчувається...
Утретє викликати майстра-оптимiста з райслужби не хочу. Приходить приватник. У нього у валiзцi є i сучасний аналiзатор, i мильна емульсiя, але вiн просить зачинити кватирку (щоб тихiше було) i... прослуховує плиту. Легке шипiння пiд панеллю виказує джерело моєї "манiї".
Майстер знiмає верхню панель (так званий стiл), i я бачу, як у мiсцi, де крiпиться пальник, горять два тоненькi струмочки -- навiть у режимi "конфорку вимкнено". Причина витоку газу -- ослаблена гайка на однiй з трубочок.
Не хочу уявляти, що б могло статися, якби одного дня газової сумiшi всерединi плитки накопичилося б достатньо для вибуху. Можливо, це сталося б саме тодi, коли морозної ночi я зачинила б кватирку на кухнi, а потiм хтось iз сiм'ї вийшов би попити водички...
Учитуюсь у Типовий договiр про надання населенню послуг з газопостачання. Виявляється, планове, уже включене в тариф, техобслуговування (ПТО), пiд час якого газiвники з власної iнiцiативи й обстежують на щiльнiсть внутрiшньоквартирнi газопроводи, газовi прилади абонентiв i в разi потреби лiквiдують виявленi витоки газу, мають проводити раз на рiк.
Пiд час цього ПТО, як зазначено в договорi, фахiвцi виконують роботи, зокрема, i з дрiбного ремонту газових приладiв (замiни гвинтiв, пружин, ущiльнень, рiзьбових з'єднань тощо). Але принаймнi за останнi п'ять рокiв нiхто з газiвникiв у дверi моєї квартири не стукав. Адже профiлактичнi плановi вiзити газiвникiв -- лише пункт на паперi, у який абоненти, правди нiде дiти, вчитуються нечасто.
Ось тепер я i розумiю, чому вибухи побутового газу в житлових будинках повторюються з тривожною регулярнiстю. Винуватцями цих iнцидентiв переважно називають самих жертв. Серед них є i тi, кому тривалий час "вчувався" запах одоранту.
Iрина КОНТОРСЬКИХ
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
