Один чоловік прийшов у перукарню. Під час стрижки і гоління заговорили з перукарем про Бога.
Перукар сказав:
- Що б ви мені не говорили, а я не вірю, що Бог є.
- Чому? - Запитав клієнт.
- Досить вийти на вулицю, щоб переконатися, що Бога немає. От скажіть, якщо Бог існує, звідки стільки хворих людей? Звідки безпритульні діти? Якби він дійсно існував, не було б ні страждань, ні болю. Важко уявити собі люблячого Бога, який допускає все це.
Клієнт задумався. Коли перукар закінчив роботу, клієнт щедро розплатився. Вийшовши з перукарні, він побачив на вулиці зарослого і неголеного чоловіка. Тоді клієнт повернувся в перукарню, запросив перукаря до вікна і, показуючи пальцем на бродягу, сказав:
- Перукарів не існує! - Ввічливо підняв капелюх і вийшов.
- Як це так? - Здивувався перукар. - А я хіба не в рахунок? Я ж перукар.
- Ні! - Вигукнув кліент.- Їх не існує, інакше не було б зарослих і неголених людей, як он той чоловік, який йде по вулиці.
- Ну, дорогенький, справа ж не в перукареві. Просто люди самі до мене не приходять.
- У тому то й справа! - Підтвердив клієнт. - І я про те ж: Бог є. Просто люди не шукають його і не приходять до нього. Ось чому в світі так багато болю і страждань. "
Художник Ігор Токарук. Молитва.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
