Українським промисловцям варто готуватися до чергового зростання цін, цього разу на електроенергію. Тарифи на неї підвищуються з 1 лютого 2017 року.
Для споживачів I і II класів напруги струм стане дорожче на 1-3% незалежно від обслуговуючого обленерго. Також на 0,7-1,91%, або на 0,96-3,38 коп/кВт-година, до 143,9-180,52 коп/кВт-година збільшені розцінки для «Укрзалізниці».
І це при тому, що в грудні чиновники Національної комісії регулювання ринку електроенергії (НКРЕ) говорили про можливе зниження тарифів для промислових споживачів на початку 2017 року.
«У грудневому рішенні НКРЕ говорилося, що оптово-роздрібні ціни для промисловості будуть знижені на 15%», - нагадав директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин Валентин ЗЕМЛЯНСЬКИЙ.
Він припустив, що нинішнє подорожчання може бути пов'язано з девальвацією національної валюти.
«Енергоносії закуповуються за валюту. В «Енергоатому», ДТЕК, газових ТЕЦ - у всіх є валютна складова», - пояснив Землянський.
Експерт вважає, що НКРЕ повинна оприлюднити методику розрахунків тарифів у відповідній постанові. Але на сайті НКРЕ ніяких аргументів немає - тільки ціни по всіх обленерго. І оскільки це відомство є вкрай закритим, то про реальні причини його дій можна тільки гадати.
Що подорожчає
На перший погляд, заплановане підвищення тарифів не катастрофічне, зазначають експерти. Але в минулому році електроенергія вже дорожчала на 20%. А враховуючи те, що бізнес чекав знижок, навіть мінімальне підвищення стало для нього неприємним сюрпризом.
Аналітики попереджають: є ризик погіршення ситуації спершу для промислових підприємств, а з часом - і для покупців їх продукції і послуг, тобто пересічних українців.
Спочатку зростання тарифів відіб'ється в індексі промислових цін, на який впливають і девальвація, і вартість електроенергії, і в тарифах на залізничні перевезення. Пізніше, протягом півріччя, ціни від виробників докотяться і до роздробу.
«Якщо усереднено, то зростання електроенергії на 2-3% може підвищити індекс промислових цін на 0,3-0,5%. А через 3-9 місяців, в залежності від технологічних циклів, обов'язково буде вплив і на споживача», - зазначив радник голови Асоціації українських банків Олексій КУЩ.
Для більшості компаній, у яких частка електроенергії в загальній структурі витрат невелика, ефект буде мало відчутним. Але тільки не для тих, хто міцно «прив'язаний» до електроенергії: металургів, машинобудівників, коксохіміків, підприємств паперово-целюлозної промисловості, транспортників.
У першу чергу українцям варто готуватися до подорожчання комунального електротранспорту (метро, трамвай, тролейбус), поїздок залізницею і послуг водоканалів.
«Більшість послуг, на які вплине подорожчання електроенергії, контролюють державні регулятори або місцеві органи влади. Тому розраховуємо, що спонтанно переписувати цінники для населення ні транспортники, ні комунальники не будуть. Навіть якщо в результаті їх тарифи виростуть, то лише за узгодженням з владою», - запевнив старший аналітик Forex Club Андрій ШЕВЧИШИН.
На це сподіваються і в Асоціації постачальників роздрібних мереж. Її глава Олексій ДОРОШЕНКО говорить, що подорожчання залізничних перевезень до внутрішньої торгівлі відношення не має, адже товар доставляється в магазини на автомобілях.
Але на роздрібні цінники можуть вплинути апетити харчових підприємств і самих мереж, які напевно захочуть перекласти свої підвищені рахунки за електроенергію на гаманці споживачів.
«У собівартості продуктів тарифи будуть враховуватися. Але їх зростання на 3% додасть до ціни товару сущі копійки», - заспокоїв Олексій Дорошенко.
Президент Українського аналітичного центру Олександр ОХРІМЕНКО менш оптимістичний. На його думку, в ціні виробників закладено багато складових, і ефект «ланцюжка» в результаті може дати зовсім не копійчану надбавку до підсумкової вартості продукту.
«Спрацьовує мультиплікатор. Ваше обладнання, наприклад, випускає цвяхи, які використовуються у виробництві меблів. Але і для верстатів, на яких виробляють меблі, також потрібна електроенергія. Як в результаті спрацює вся «піраміда», складно прорахувати», - зазначив Охріменко.
На його думку, підприємства можуть якийсь час працювати з мінімальною рентабельністю, аби не розгубити і без того небагатих покупців. Але на якомусь етапі відбудеться ціновий «вибух».
Безумовно, постраждають і самі підприємства. Як зазначає Олексій Кущ, індекс цін виробників за 12 місяців перевищив 35%, в той час як споживчих - тільки 14%.
«Промислову інфляцію ніхто не контролює, собівартість продукції зростає рекордними темпами. При цьому бізнес змушують підвищувати ще й мінімальну зарплату. І паралельно з цим проводиться найжорстокіша монетарна політика, яка повністю «висушує» весь споживчий ринок. Зарплати і пенсії не ростуть, грошей у людей все менше, отже, попит на товари падає. Які підприємства можуть вижити в подібній ситуації? Це загрожує знищенням промисловості», - резюмував Олексій Кущ.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
