Пріоритетними будуть питання підтримки обороноздатності України. Очікується, що буде розглянуто мовний закон, скасування 8 березня і 1 травня, пенсійна реформа.
Чергова, шоста сесія Верховної Ради сьомого скликання розпочне свою роботу у вівторок, 7 лютого. У порядку денному з’явиться законопроект про виняткове використання української мови майже у всіх сферах життя, вже викликав бурю суперечок і взаємних звинувачень.
На розгляд депутатів також можуть бути винесені проекти пенсійної та земельної реформи, необхідні для продовження співпраці з МВФ.
При цьому прийняття на цій сесії закону про вибори в Донбасі і конституційних змін щодо особливого статусу регіону не очікується у зв’язку із загостренням ситуації в районі Авдіївки.
Опозиція в Раді також натякнула, що має намір порушити питання про відставку уряду, імунітет якого закінчується в квітні. Згідно з календарним планом, чергова сесія триватиме до 21 липня 2017 року.
Законопроект “Про державну мову”, який серйозно зміцнює статус української мови в країні, був внесений до парламенту в період “депутатських канікул”. Його авторами стали 33 депутати з різних фракцій. Документом передбачається, що українська мова має стати обов’язковим для всіх органів державної влади і місцевого самоврядування, у дошкільних, шкільних, позашкільних і вищих навчальних закладах. Крім того, пропонується, що українська мова повинна використовуватися на всіх культурно-масових заходах, у сфері обслуговування, а також стати мовою ЗМІ і друкарства. Документом передбачається скасування закону “Про засади державної мовної політики”, прийнятого в 2012 році.
Ця ініціатива викликала великий резонанс. Частина депутатів, у тому числі з провладних партій, розкритикували документ, відзначаючи, що в умовах конфлікту на сході країни піднімати мовні питання зараз як мінімум недоречно.
У Раді також можуть розглянути проект закону про введення кримінальної відповідальності за заперечення факту Голодомору 1932-1933 років та правомірності боротьби за незалежність України, в тому числі забороненої в Росії Організацією українських націоналістів (ОУН).
Очікується, що за ініціативою Інституту національної пам’яті України до парламенту внесуть законопроект, який пропонує скасувати святкування 1 травня і 8 березня на державному рівні, а дату Дня Перемоги перенести за європейським зразком з 9 на 8 травня.
Пріоритетними в ході майбутньої сесії парламенту будуть питання підтримки обороноздатності України. За словами представника президента в Раді Артура Герасимова, підтримка армії має бути постійно в центрі уваги парламенту.
“Крім цього, в центрі уваги повинна знаходитися судова реформа… а також підтримка економічного зростання країни”, — додав Герасимов.
На цій сесії Рада спробує дати старт узгодженої з МВФ нової пенсійної реформи. Вона спрямована на досягнення бездефіцитності Пенсійного фонду до 2024 року. При цьому в Києві розраховують досягти цієї мети, не підвищуючи в черговий раз пенсійний вік. У 2011 році влада ухвалила рішення про підвищення віку виходу на пенсію для жінок з 55 до 60 років, яке діє і сьогодні.
Лідер Радикальної партії України Олег Ляшко в понеділок звернувся до президента Петра Порошенка і прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з вимогою публічно обговорити умови меморандуму з Міжнародним валютним фондом (МВФ). За його даними, в документі є вимога знову підвищити пенсійний вік.
“Я звертаюся з вимогою до президента України, прем’єр-міністра зустрітися з лідерами фракцій і публічно обговорити умови меморандуму, який вони збираються підписати з МВФ. Так як потім для виконання цього драконівського меморандуму будуть внесені в парламент законопроекти, під які корупційними методами будуть збирати голоси”, — сказав Ляшко в ході засідання погоджувальної ради лідерів парламентських фракцій. Депутат також наголосив на необхідності проведення референдуму щодо підвищення пенсійного віку та дозволу на продаж сільськогосподарських земель.
Глава мінфіну Олександр Данилюк пізніше запевнив, що в оновленому меморандумі з МВФ немає вимог про підвищення пенсійного віку. Він повідомив, що на даний момент Україна веде переговори з МВФ і Світовим банком щодо “моделі пенсійної реформи, яка не буде передбачати підвищення пенсійного віку”.
Раді також належить вирішити дискусійне питання про зняття Україною заборони на експорт деревини, щоб розморозити надання Києву допомоги у розмірі 600 мільйонів євро. Ряд фракцій у парламенті виступають проти скасування мораторію. Тимчасову заборону на вивезення за кордон деревини було запроваджено не тільки для запобігання його безконтрольного вивезення, але і для підтримки української деревообробної промисловості.
На тлі запланованого кризи через тарифів на комунальні послуги, опозиція в Раді може порушити питання про відставку уряду і проведення дострокових парламентських виборів. “Імунітет” у кабміну Гройсмана закінчується в квітні.
“Я вважаю, настав час розглянути це питання тарифів на житлово-комунальні послуги для населення — ред.) на окремомій непублічній нараді, і мені здається, що вже пора ставити питання про відставку уряду Гройсмана. Це корупція і це абсолютна некомпетентність управління державою”, — заявила в понеділок лідер “Батьківщини” Юлія Тимошенко.
Вона також заявила про намір звернутися з офіційним запитом до спікера парламенту з вимогою оприлюднити поіменний склад правлячої коаліції, так як опозиція сумнівається у дієздатності більшості. Де-юре коаліція існує, однак де-факто у неї часто немає необхідних 226 голосів для ухвалення навіть найменш суперечливих законів.
У партії Порошенка ці звинувачення відкинули і заявили, що коаліція у Верховній Раді міцна і розхитати її не вдасться. Не дивлячись на низький рівень підтримки парламенту серед населення, право розпуску Ради — прерогатива президента. Порошенко неодноразово заявляв, що не допустить дестабілізації в країні і дострокових виборів.
Парламент поточного скликання був обраний на позачергових виборах 26 жовтня 2014 року, термін його повноважень закінчується в 2019 році.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
