Готуйте гаманцi: свiтло дорожчає

Уже з наступного тижня українцi платитимуть за електроенергiю на третину бiльше

Це вже п'яте за останнi два роки пiдвищення тарифiв на електрику для населення, пише газета "Експрес".

Як i ранiше, рiзниця у вартостi "до" i "пiсля" подорожчання залежатиме вiд обсягiв споживання свiтла. У межах найпоширенiшої серед українцiв норми -- вiд 100 до 600 кВт-год. -- тарифи зростуть на 30%: з 1,29 гривнi до 1,68 гривнi за кiловат. Тi, хто використовує протягом мiсяця менш як 100 кВт-год., платитимуть на 26% бiльше: замiсть нинiшнiх 71,4 копiйки -- 90 копiйок. Для тих же, хто споживає понад 600 кВт-год., тарифи зростуть лише на 3% -- з 1,638 гривнi до 1,68 гривнi за 1 кВт-год.

Вiдповiдно до постанови Нацкомiсiї, що здiйснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), це мав би бути останнiй етап пiдвищення вартостi електроенергiї, запланованого на два роки. Однак у комiсiї наголошують: українцi нинi платять близько 40% ринкової вартостi електроенергiї, i навiть пiсля березневого зростання цiна для споживачiв буде нижчою за ринкову. Тому може йтися про пiдвищення тарифiв до економiчно обгрунтованого рiвня...

"Таке стрiмке зростання тарифiв економiчно невиправдане, -- упевнений екс-мiнiстр економiки, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий. -- Будь-яке пiдвищення електроенергiї, так само, як палива, позначається на цiнах у всiх iнших галузях: у промисловостi, транспортi,  побутi. Нашi ж зарплати та пенсiї неабияк вiдстають вiд такого пiдвищення. Ми формуємо незбалансований ринок купiвлi та продажiв. Виробники електрики думають, що зароблятимуть бiльше, а насправдi люди оплачуватимуть щораз меншу частку з того, що їм поставлено. Бо в людей i у пiдприємств умови стають дедалi гiршими.

Це полiтика тимчасових керiвникiв, якi знають, що їм у владi залишилось небагато, i хочуть витягти з економiки якомога бiльше на користь певних компанiй чи державних монополiй. Нам потрiбна стабiльна цiнова система. Iнакше будемо поринати в дедалi бiльшу кризу".

"Як на мене, усе це нагадує не вимушене пiдвищення тарифiв для населення, а заплановане пiдвищення статкiв для власникiв енергогенерувальних компанiй, -- зазначає експерт Фонду суспiльно безпеки Юрiй Гаврилечко. -- Адже iснування так званої формули "Роттердам +", що дає змогу закладати в собiвартiсть електроенергiї цiну українського вугiлля за цiною iмпортованого з Нiдерландiв, гарантує нинiшнiм менеджерам енергетики шаленi прибутки".

-- Якi наслiдки матиме таке рiшення?

Олександр Сергiєнко, директор Аналiтично-дослiдницького центру "Iнститут мiста": -- Зростання тарифiв на свiтло вдарить не лише по населенню, а й по всiй галузi житлово-комунального господарства.

Досвiд минулого року показав, що рiвень неплатежiв за компослуги стрiмко зрiс. Минулий рiк, коли для багатьох доходи зрiвнялися з платою за комуналку, був критичним. Подивiться: з 2001 року рiвень неплатежiв нiколи не знижувався до менш як 90%, а тепер -- до 82% i навiть 80%. Заборгованiсть населення за компослуги на початок 2016-го становила 8,8 мiльярда гривень, а на кiнець року -- 23,4 мiльярда! Вiдчуваєте рiзницю? Цi цифри наочно свiдчать, що тарифна полiтика обрана неправильно.

Ю. Гаврилечко: -- Так, за останнiй рiк заборгованiсть українцiв за житлово-комунальнi послуги збiльшилася у 2,2 раза -- з 10,8 мiльярда до 23,4 мiльярда гривень. Причому лише за грудень минулого року, якщо порiвняти з листопадом, ця заборгованiсть зросла бiльш нiж на 20% -- з 19,1 мiльярда до 23,4 мiльярда гривень. Люди вже не можуть сплачувати за нинiшнiми тарифами. А це означає, що заборгованiсть i далi зростатиме.

-- У Нацкомiсiї, що здiйснює державне регулювання у сферi енергетики, кажуть, що українцi платять лише 40% ринкової вартостi електроенергiї. Чи означає це, що березневе подорожчання свiтла може бути не останнiм?

Ю. Гаврилечко: -- На пiдставi чого такий висновок? От я, наприклад, можу сказати, що нашi цiни на електрику перевищують ринковi уп'ятеро. I доведiть менi, що це не так. Щоб говорити про ринкову чи неринкову вартiсть, треба мати вiльний ринок електроенергiї. Чи можете ви обрати iншого постачальника електроенергiї, крiм того, що надає вам послуги нинi? Нi. А якщо немає ринку, то вести мову про ринковi цiни -- безглуздя та невiгластво.
       
Державна комiсiя нiчого не регулює. Регуляцiя можлива тодi, коли є система, яка потребує регуляцiї, тобто ринок. Ринку немає. Державна комiсiя встановлює цiни й тарифи. Рiзниця мiж встановленням i регулюванням, думаю, зрозумiла. Ви не можете перевiрити, чи об'єктивнi тарифи на свiтло. Нiхто не дасть вам первинної документацiї, щоб це зробити. Ви можете лише довiряти представникам монополiстiв, якi кажуть: у нас от така собiвартiсть. Якщо неможливо перевiрити тарифи вiльно, усе залишається на рiвнi довiри. Це так само, як вiра в Бога -- хтось вiрить, а хтось не вiрить. Тому всi заяви про невiдповiднiсть, необгрунтованiсть тарифiв -- або чиїсь забаганки, або просто декларацiї.

О. Сергiєнко: -- Згоден. Говорити про ринкову вартiсть в умовах монополiї -- просто спекуляцiя. Влада, користаючи з неосвiченостi громадян, просто дурить їх. Реформа в енергетичному секторi передбачена для того, щоб з'явилися ресурси на модернiзацiю мереж, генерувальних потужностей i так далi. Натомiсть пiдвищення тарифiв стало ласим шматком для "дерибану" менеджерiв енергетики.

-- То де ж тодi вихiд iз ситуацiї?

В. Лановий: -- Подальше зростання тарифiв може бути тiльки в обмiн на модернiзацiю енергетичного сектору. А iнвестицiйнi плани повиннi бути вiдомi, прозорi та мати пiдтримку громадськостi. Люди мають розумiти, на що витрачають їхнi кошти. У протилежному випадку пiдвищення тарифiв -- не що iнше, як фiнансування корупцiї.

Наталiя ВАСЮНЕЦЬ