Сьогодні – святої Євдокії: традиції та прикмети

День преподобної Євдокії (або в народі Явдохи, це ймення означало буквально «життєславна») відзначають 14 березня. За народним повір’ям, саме ця свята жінка опікується у Бога весною. Це ім'я асоціюється із заступництвом земної природи і знаменує пробудження життєвої сили землі.

Перекази свідчать, що в молодості Євдокія вела порочне життя, але згодом відмовилася від хибного шляху і прийняла християнство, роздала своє майно убогим і вступила до жіночого монастиря. Незабаром стала його настоятелькою і прославилася різними чудесами: її молитва була настільки сильною, що за словом праведниці воскресали мертві. Довідавшись про це, поганський управитель Іліополя Вікентій наказав зарубати її мечем. Першого березня 152 р. святій відтяли голову, їй було 56 років. 

У народному побуті «Явдохи» – не тільки перший день весни, але й перший день нового року, адже в наших предків рік починався з 1 березня (14 березня за новим стилем). Тому аж до XV століття на Євдокії відзначали Новий рік.

Вважалося, що свята Євдокія зберігає ключі від весняних вод, таких потрібних для майбутнього врожаю. Цього дня прокидається від зимової сплячки бабак, виходить на світ, свище тричі, а потім знову лягає на другий бік і так спить аж до Благовіщення. Тому люди виходили в поле, особливо в степовій Україні, щоб почути його свист.

Добрий господар на Явдохи обов'язково зрізав сухі гілки дерев у саду. Ця процедура проводиться не тільки для того, щоб дерева краще родили, але й щоб на цих деревах нечиста сила не селилася.

Городники вважали, якщо «під Явдоху» висіяти розсаду капусти, то вона не боятиметься морозів. Те ж саме стосувалося й рільників, бо «Одова Явдоха виходить з плугом».

Починаючи з цього дня діти ходили по дворах і славили прихід весни, співали закличних веснянок і носили із собою вирізаних з дерева ластівок або випечених «жайворонків». Цього дня наші предки зустрічали весну, виходячи до сходу сонця на горби, ставали біля воріт або вилазили на дерева і закликали її.

Ще однією ознакою приходу весни вважали спів птаха вівсянки. Якщо хтось почув його голос, то намагався повідомити сусідів. З цього часу уже готували яровий хліб для ранньої сівби.

Селяни вірили, що цього дня повертаються з вирію ластівки. Побачивши птицю, вони кидали в неї жменю землі і казали при цьому: «На тобі, ластівко, на гніздо!». Тому в щедрівках, які співають на Старий новий рік, і згадують ластівок.

Діти, які хотіли, щоб у них не було ластовиння, побачивши ластівку в цей день, вигукували: «Ластівко, ластівко, на тобі веснянки, дай мені білянки!» і після цього вмивалися талою водою. Ластівки в Україні завжди мали особливу пошану й охорону. Вважалося, що руйнувати гніздо ластівки – великий гріх. Як і лелеки, ластівки приносять у будинок, під дахом якого живуть, затишок і гармонію. Тому краще не турбувати їх і не бешкетувати, виймаючи яйця з гнізда.

Люди вірили: якщо вмитися на Євдокію молоком, будеш білим і гарним на лице. Талою водою кропили стіни, щоб ті «дихали». Давали цю воду курям, щоб добре неслися, коровам – щоб доїлися. А ще святили в церкві зерна пшениці, які хотіли висівати першими.

На Євдокії дівчата до сходу сонця заклинали своїх суперниць такою молитвою: «Щоб на дорозі не стояли і мене, хрещену рабу Божу, добрим словом поминали». З цього дня і до самої Трійці співали пісень-веснянок, в яких звучить оптимізм і світлі ліричні мотиви.

Городники вважали, що якщо «під Явдоху» висіяти розсаду капусти, вона не боятиметься морозів.

Цього дня ворожили на врожай: якщо вітер дме із заходу або з півдня – буде урожай на хліб; якщо ж зі сходу чи півночі, то буде засуха, а тому і неврожай на зернові культури. Якщо день сонячний – вродить пшениця, а якщо день похмурий і небо захмарене – буде врожай на просо і гречку. Якщо в цей день заметіль, то селяни кажуть: «Явдоха хвостом крутить – буде пізня весна!».

Народні прикмети на 14 березня: 
Яка Явдоха, таке й літо.
Якщо на Явдохи вітер із теплого краю, то буде гарне літо, і навпаки.
Як на Явдохи зранку світить сонце, то буде добрий врожай на картоплю, як вдень, то буде середній зрожай, а як ввечері світить, то буде пізній, поганий врожай.
Як на Явдохи гарна сонячна погода, то буде цей рік добрий урожай на картоплю і на коноплі.
Як вітер сходовий на Явдохи, то буде літо тепле; полудневий, то буде літо сухе, спека; а як західний чи північний вітер, то літо буде холодне.
Як вода капає зі стріх, то ще довго буде холодно.
Під Явдоху місяць-молодик із дощем — бути літу мокрому.
Повний місяць з дощем — бути мокрому літові.
Явдоха з дощем — буде літо тепле й мокре.
На Явдоху погоже — все літо пригоже.

Густий туман на Явдохи обіцяє багатий урожай бобових культур.

Заморозки - гречка погано вродить.

Почалася хуртовина - весь рік буде достатньо холодно.

Повінь в цей день - на луках буде багато трави, а худоба буде сильною і здоровою.

Який вітер на Явдохи, такий буде і на Покрову.
Яка Явдоха, таке й літо: теплий вітер — на мокре, вітер із півночі — на холодне, крутитиме млини — так крутитиме снопи в полі; якщо повіє із заходу, то добре ловитиметься риба, коли ж зі сходу — плодитимуться бджоли, а з півдня — врожайний на хліб рік.
Явдоха красна — вся весна красна, на огірки врожай.
На Явдоху сніг — на врожай.
Якщо сонячно, то буде врожай на огірки, а коли з дощем, то літо мокре й тепле.
Як на Явдокії та на Олексу тепло та ясно — на врожай.
На Явдокії замічай: як буде сонячно, то добре на пшеницю буде.
Явдохи-плющихи: гарний день вдасться — на врожай огірків та опеньків, льону і конопель.
Якщо ранок ясний — сій ранню пшеницю, в обід ясно — середній посів защедрить, а коли під вечір випогодиться — розраховуй на пізній засів.
Якщо на Явдохи день сонячний — вродить пшениця, а похмурий — просо і гречка.
Якщо на Явдокії біля порога калюжі води, то пасічники купатимуться в меду.
Явдоха з водою, то Юрій з травою.
Якщо курка на Явдоху нап'ється, то на Юра вівця напасеться.
Тепла Явдоха з південним та західним вітрами — літо буде з медом.
Як на Явдоху сніг – на врожай і добрий медозбір.
Ластівки "стеляться" по землі — скоро затепліє і, отже, можна буде сіяти овес, «бояться» землі, себто літають високо — ще холод утримається. 
Якщо в цей день завірюха – до пізньої весни.
На Явдохи холодно — худобу годувати зайві два тижні.