Українські пенсіонери знаходяться на межі виживання, – експерти

Всі розуміють, що в умовах економічної стагнації та інфляції пенсії — це те, на чому не можна заощаджувати за жодних умов.

Пенсіонери — це люди на межі виживання, з середнім доходом 1 730 грн. Ні прожити, ні вижити на ці гроші вже не можна, – зазначають журналісти Дзеркало Тижня.

Проте саме Пенсійний фонд у своєму річному звіті похвалився економією 13,5 млрд грн держкоштів.

Природно, виникло чимало запитань: чому заощаджувати вирішив держорган, від якого, на відміну від інших структур, цього чекали найменше? Як можна заощадити 13 млрд за дефіциту 142 млрд?

А головне, що змінилось у системі пенсійного забезпечення і чого очікувати пенсіонерам у майбутньому? (Не)реформа На сьогодні в Україні 12 млн пенсіонерів. Середня пенсія за минулий рік зросла на 129 грн — із 1 699,5 до 1 828 грн. Мінімальна — з 1 074 до 1 247 грн. Природно, при річній споживчій інфляції 12% зростанням це не назвеш.

Попри декларації про уніфікацію пенсійного законодавства, скасування спецпенсій і загальну справедливість, в Україні все ще є рівні й ті, хто рівніший. Жодну категорію пільгових пенсіонерів повністю так і не ліквідували. “Звичайні” пенсіонери (10,8 млн громадян) одержують середні виплати 1 730 грн згідно ЗУ “Про обов’язкове державне пенсійне страхування”.

Решті пенсії призначали за так званими спецзаконами, виплати теж “спеціальні” — в середньому 3–4 тис. грн. Навіть після введення обмеження на максимальний розмір пенсії (на секундочку — 10,7 тис. грн) майже 9 тисяч пенсіонерів продовжують отримувати виплати, що перевищують цю суму. Наприклад, 2,5 тисячі суддів-пенсіонерів обійшли обмеження, назвавши свої пенсії довічним грошовим забезпеченням, яке за рік зросло з 16,6 тис. до 22 тис. гривень.

Нині їхні колеги прокурори ведуть боротьбу за аналогічні привілеї. Та й навіть сьогодні цю категорію пенсіонерів складно віднести до малозабезпечених — за рік їхні пенсії підвищилися з 7 тис. до 9 тис. гривень.

Звісно, вирішення питання “спецпенсій” не змінить ситуацію з дефіцитом ПФ — надто мала кількість таких пільговиків, трохи більше 9% від загальної кількості. Але сам факт, що пенсії у країні досі нараховують за кількома різними законами, тільки множить кількість охочих лобіювати виключні права для окремих категорій, створюючи нерівність і деформуючи систему, в якій рівень пенсії давно вже жодним чином не пов’язаний з обсягом відрахувань, сплачених до фонду. Що, своєю чергою, аж ніяк не стимулює громадян до “співпраці” з Пенсійним фондом. Внески можна взагалі не платити і в результаті одержати мінімальну пенсію, що буде трохи меншою за середню виплату пересічного пенсіонера, який усе життя справно платив внески.

Про непоправну трансформацію системи свідчить той факт, що на грудень 2016-го 73% пенсіонерів (8 млн осіб) одержували доплати, які дотягають їхні виплати до розміру мінімальної пенсії за віком.

По суті, всі ці люди мають пенсію нижчу за прожитковий мінімум для працездатних, і держава просто доплачує їм різницю. Ще 6,3 млн пенсіонерів одержують різні (іноді кілька одночасно) надбавки.

Серед них — донори, діти війни, жертви політичних репресій, чорнобильці, самотні пенсіонери. Тобто більш прозорою та зрозумілою пенсійна система не стала.

Стимулів співпрацювати з нею небагато. За даними Держслужби статистики, тільки 2016 року кожен четвертий (понад 4 млн осіб) працював без офіційного оформлення. Звичайно, статистику з відрахування єдиного соціального внеску (ЄСВ) дуже спотворило його революційне зниження до 22%. Про те, що очікуваної детінізацї не сталося, а дефіцит самого фонду зріс до безпрецедентних масштабів, сказано багато.

Звіт фонду лише підтвердив побоювання — в країні дедалі менше людей, які хочуть оформитися офіційно, платять внески і розраховують на пенсію. І даремно це не лякає уряд, адже система прямоточна — що нижчий рівень платежів від працездатних, то вища ймовірність того, що пенсіонери нічого не одержать. Цікаво, що кількість самих платників, за даними ПФ, зросла з 2 134 тис. 2015-го до 2 270 тис. 2017 року. Тренд начебто позитивний, поки не поцікавишся деталями. Основний приріст забезпечили фізособи-підприємці, які в масі своїй платять мінімальний ЄСВ.

Юросіб, грошовий внесок яких у систему відчутніший, — лише 23% платників. 10 млн із 12,8 млн застрахованих — наймані працівники. Підвищення мінімальної зарплати до 3 200 грн зможе хоча б частково вирішити проблему з надходженнями в ПФ саме завдяки цим найманим працівникам. Станом на грудень 2016-го, зарплату менше 3 200 грн нараховували 4 млн працівників (40% від загальної кількості), бюджетників з них — трохи більше мільйона, решта — приватний сектор. У це важко повірити, але 2016 року зарплату нижчу за мінімальну 1 600 грн одержували 1,2 млн.

Після останніх змін, які не припускають зниження мінімального пенсійного внеску навіть якщо людина оформлена на півставки, зарплати цих співробітників, і надходження до ПФ відповідно, зростуть.

Але це тренди майбутнього, та й там суттєво заощадити не вийде, адже дефіцит фонду після зниження ЄСВ зріс до 142 млрд грн. Ба більше, за даними Пенсійного фонду, ще 10,9 млн пенсіонерів очікують так званого осучаснення пенсій, на що теж потрібні кошти — близько 50 млрд грн. Власні доходи фонду 2016-го (порівняно з 2015-м) знизилися на 58,2 млрд грн (-34%). Плановий показник надходжень перевищено лише на 1,6%. Природно, латати дірку почали за рахунок держбюджету, збільшивши фінансування фонду з 95 до 142 млрд. До чого це призвело, крім очевидних проблем з утриманням фонду? По-перше, збільшилося розчарування працездатних громадян у чинній пенсійній системі, за яку тепер доводиться платити двічі — один раз у вигляді ЄСВ, вдруге — у вигляді інших податків, які однаково буде частково спрямовано до ПФ.

При цьому людям, що тепер працюють, не гарантують, що їхні пенсії будуть пропорційними внескам.

Мимоволі замислишся, чи потрібен фонд як такий, і чи не дешевше було б перейти на пряме фінансування пенсій з держбюджету. (Не)економія На тлі бюджету 255 млрд грн економія ПФ за підсумками 2016-го становила аж 15,2 млрд.

Майже 2 млрд грн — перевиконання з власних надходжень (до речі, дуже скромне, якщо порівняти з іншими зборами), решта 13,5 млрд — “у результаті проведених заходів щодо підтвердження правомірності пенсійних виплат особам з-поміж ТПО”.

Раніше лідер Радикальної партії Олег Ляшко заявив, що уряд має змогу підняти розміри виплат українським пенсіонерам.