Молодь проти пенсіонерів. Конфлікт поколінь, який відображається як на побутовому рівні, так і у питаннях державотворення
Конфлікт поколінь - явище, яке характерне не тільки для нашого суспільства. В психології під цим терміном розуміється один з перманентних станів взаємин між поколіннями, постійний конфлікт між старим і новим, традицією і сучасністю.
Після Революції Гідності реформи, перезавантаження і перебудова мислення стали головними трендами та цілями більш молодного покоління українців, особливо того, яке відносить себе до середнього класу. Але величезний десант покоління, яке нічого не хоче змінювати, досі продовжує залишатися інструментом, яким користуються представники старої системи влади для досягнення своїх цілей, зокрема і на виборах. Мова, звичайно, про пенсіонерів - особливо про тих, які отримують мінімальну пенсію, бо є й такі, у яких цифра доходить і до 40 тисяч, але їх меншість. В Україні кількість пенсіонерів на початок 2016 року складала 12 млн 297 тис. осіб, що на 1,2% більше, ніж на початок 2015 року. В 2017-му році ця цифра продовжить збільшуватися, оскільки наша нація старіє, а відсоток смертності стабільно переважає показник народжуваності. Для того щоб покоління дітей кількісно замінило покоління батьків, з урахуванням дитячої та підліткової смертності, 100 жінок повинні народжувати 213-215 дітей. Але наразі цей показник дорівнює всього 150-ти. При цьому підприємців в державі, від яких в тому числі залежать пенсії, кількісно близько 1,63 млн чоловік. І ці люди, дуже часто, стають заручниками пенсіонерів, котрі мають такі самі права на виборах і голосують за політсили, які їх підкупають словами, гречкою чи грошима, не думаючи про майбутнє. Під час парламентських виборів 2007 року, розмовляючи з однією бабусею біля виборчої дільниці у Києві, почув аргемент: "Я голосуватиму за комуністів, щоб вам, молодим, було краще жити". Тоді платили по 300 грн за правильний голос. Варто згадати баталії в Чернігові у 2015-у році під час виборів в 205-му окрузі, коли партія Коломойського "Укроп" влаштувала гречану кампанію. І споживачами були, у більшості своїй, саме пенсіонери. Але це речі глобальні, є набагато більш приземлені.
Буквально вчора соцмережі та інформаційні ресурси підірвала новина про вчинок пенсіонерів зі столичного Харківського масиву. Вони, щоб вберегти свої улюблені клумби, які розводять посеред двору там, де мають бути галявини для дітей, вкрутили в огороджувальні шини шурупи. Зробили це, щоб по шинах не бігали діти. Не варто, мабуть, пояснювати, що буде з дитиною, яка ненароком впаде на шуруп.
Для покоління, дитинство яких пройшло в 90-их, нічого дивного в цьому немає. Оскільки, тоді війна між бабусями, котрі ще Сталіна пам'ятали, та дітьми була звичним явищем. Автор тексту не раз отримував на горіхи від бабусь за те, що трусив груші у дворі власного будинку. Бо їм було зручніше, щоб ці груші падали і гнили собі під деревом. Але це були 90-ті. Зараз у нас 2017-й рік. А бабусі продовжують воювати з дітьми і ненавидіти молодь, яка одягається не так і "зажралася". Клумби з квітами посеред двору важливіші за галявини для дітей та і за самих дітей також.
Молоде покоління змушене воювати проти старого за зміни, хоча саме його, по суті, і годує, сплачуючи Єдиний соціальний внесок у розмірі 22%. Досить часто воює проти людей, які мріють про відродження СРСР. Ні, серйозно. Ось дані останнього опитування Центру Разумкова. 51% українців вважають себе членами місцевої громади, 38% - громадянами світу, 27% - громадянами колишнього СРСР (переважно етнічні росіяни). Серед них, необов'язково більшість пенсіонерів. Проте, важливим також є факт, що старше покоління більш активне у питаннях виборів. Опитування соціологічної групи "Рейтинг" минулого року є доказом цього. І цей момент є дуже небезпечним, оскільки старше покоління легко купується, що доводять роки нашої незалежності і діяльність політсил, які це поставили на потік.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
