Трійця: історія і традиції свята

Трійця відзначається щороку на 50-й день після Великодня. У 2017 році Трійцю відзначають 4 червня - першу неділю літа.

Історія свята

Згідно з Євангелієм, у цей день на апостолів зійшли вогненні язики Святого Духа, який і символізує триєдність Бога.  З цього дня Бог послав апостолам дар говорити і проповідувати різними мовами.  Тому Трійця вважається також днем народження християнської Церкви.  Тиждень після неї називається "Зеленими святами".  

Всі православні храми у цей день прикрашені гілками берези, бузку, клену – вони символізують оновлення душі.

Після Божественної літургії в свято Трійці у храмах здійснюється особлива служба з читанням уклінних молитов: священик читає молитви, стоячи на колінах у Царських вратах, обличчям до віруючих, прихожани при цьому також встають на коліна, вперше після Великодня.

Традиції і прикмети

Існують також повір’я та прикмети на Трійцю – що можна і не можна робити. Трійцю святкують три дні. Господині до неї дуже ретельно готуються: наводять в будинку чистоту, прикрашають житло свіжими гілками клена, берези, верби, липи, квітами і травами, що символізує процвітання і новий життєвий цикл.

Субота перед святом є поминальним днем. Люди в храмах ставлять свічки за упокій померлих родичів. Особливо моляться за померлих передчасною смертю, вважаючи їх жертвами підступних русалок.

До свята жінки печуть пироги, готують м'ясні та рибні закуски. У деяких регіонах у цей день фарбують яйця в зелений колір.

Перший день – Зелену неділю – в народі вважають днем активності і підступності русалок та іншої міфічної нечисті. Зелень, якої прикрашають будинки, є захистом і оберегом від них. Вранці в цей день в храмах проходять святкові богослужіння. Потім люди ходять один до одного в гості. Починаються масові гуляння, ярмарки.

Трійця завжди вважалася дівочим святом. Вони плели вінки, опускаючи їх в річку для ворожіння. Потім вони йшли в ліс гуляти. До цього дня пекли коровай і роздавали його в лісі незаміжнім дівчатам. Ці шматочки сушили і зберігали до весілля, замішуючи потім сухарі в тісто для весільного короваю. Вважали, що вони принесуть їм в нову сім'ю благополуччя і любов. Потім під берізкою організовували пікнік – святкову трапезу. Увечері народ розважали ряджені.

Другий день свята називається Клечальний понеділок. Після служби священики йшли на поля читати молитви з проханням до Бога про благословення на майбутній урожай.

На третій, Богодухів день, хлопці вибирали собі наречених. Дівчата "водили тополю", в ролі якоїо була незаміжня дівчина – перша красуня в селі. Її наряджали вінками, стрічками, гілками і водили по дворах. Зустріти Тополю вважалося великою удачею. В цей день в колодязях освячували воду.

Роса, що випала на Трійцю, вважається дуже корисною для здоров'я. Дівчатам радять неюї вмиватися, щоб зберегти молодість і красу.

Якщо в цей день іде дощ – буде хороший урожай, тепле і грибне літо.

Трійця: що не можна робити

Вважається, що на Трійцю не варто призначати весілля – нібито нічого хорошого таку сім’ю не чекає.

Шити, пекти і працювати на городі, як і на інші великі християнські свята, на Трійцю не можна. Трійця збігається з закінченням тяжких трудів та підготовкою до збирання врожаю. Тих людей, хто не відпочиває в цей день, за повір'ями, чекають напасті: у тих, хто оре, худоба впаде, у тих, хто сіє, град поб'є посіви. У тих, хто пряде вовну, вівці заблукають.

Духів День – це наступний день після Трійці, коли забороняється працювати на землі, але можна шукати в ній скарб. Нібито земля в цей день обов’язково подарує хорошій людині щось цінне.

У народі вірили, що на Трійцю приходять міфічні істоти – мавки і русалки, тому не бажано одному йти в ліс або на поле. Також не можна водити в ліс худобу. А ще на Трійцю не можна купатися, інакше, за давніми повір’ями, русалки затягнуть на дно.

У свято Трійці потрібно постаратися не думати про погане, не заздрити і не злитися на когось, бо нічим хорошим це не закінчиться.