Померлий на 85-му році життя Любомир Гузар, колишній лідер п’ятимільйонною Української греко-католицької церкви (УГКЦ), був моральним авторитетом, людиною, до порад та слів якого прислухалися не тільки парафіяни УГКЦ, а й мільйони людей. Його називали серцем і розумом народу
“Ми всі потребуємо любові”: світлій пам’яті Блаженнішого Любомира, що 60 із прожитих на землі років був священиком, ставши моральним авторитетом нації
Ми хочемо вшанувати пам’ять Патріарха-емерита, згадавши його мудрі і надихаючі слова про Україну і людей, які він говорив в своїх інтерв’ю.
"Чого нам не вистачає … Може не стільки не вистачає, скільки нам нав’язали – так трапилося, що Україну ділили. Гарний край ділили – Росія, Польща, Австрія, Угорщина і так далі. І вони намагалися якимось чином знищити нашу єдність. Я думаю, що ми не цілком піддалися, і ми все ще усвідомлюємо, що ми українці"
“Щоб бути великою країною, Україні бракує лише єдності. Наша пісня влучає в саме серце наших проблем. З одного боку, нам треба посилено молитися за єдність, а з іншого – старатися цю єдність здійснювати, спільними силами робити все можливе, маючи перед очима одну мету – суспільне благо українського народу”
“В Україні не чотири різні церкви, а одна поділена. Проблема єдності церкви є ані політичною, ані суспільною. Це питання релігійне. Ісус Христос установив одну церкву. Кожного разу, коли говоримо «Символ віри» кажемо: «Вірую в єдиного Бога». Але люди через гріхи поділили храм Божий. Ми говоримо, що маємо в Україні чотири церкви: три православні і одну греко-католицьку. Це не правда – у нас одна поділена. А тепер треба подумати, як повернутись до первісної єдності”
“За допомогою культури ми повинні цю єдність плекати, щоб люди відчували, що вони є одним народом, і не дозволяли мові бути причиною розрізненості. Я розмовляю українською мовою, англійською мовою – це мене не робить меншим українцем. Не треба дивитися на мову як на те, що повинно роз’єднувати людей. Мова створена об’єднувати»
“Перебуваючи в нескінченному потоці негативної інформації, люди перестають розуміти, де правда, довіряти будь-кому і приймати те, що їм дається. Настає велике розчарування”
“Я відчуваю слабкість інтелігенції в Україні сьогодні. Інтелігенція – це не тільки люди, які мають вищу освіту, це ще й певна духовна формація. Інтелігенція – це клас суспільства, який повинен задавати тон”
“Величезна шкода, гріх проти людства – позбавити його довіри. Дуже важливо, щоб були люди, яким можна довіряти. Коли в сім’ї хтось починає обманювати, щось крутити, йому перестають вірити, і в підсумку сім’я розпадається. Хто виграв? ніхто ”
“Нам абсолютно не вистачає спілкування. Головне в таких містах, як Київ, Харків, Одеса – те, що там є інтелігенція, люди певного культурного і духовного рівня. Якби було більше дискусій на рівні інтелігенції, то зовсім інакше виглядала б наша політика, економіка. У нас велика проблема з поглядами і баченням, а їх треба ростити ”
“Корупція – це хвороба душі. Дивіться, скільки ще навколо людей, хворих корупцією, скільки ще цього всього. Як все це важко помирає. Але я все ж думаю, що зміни починаються”
“У час болючих змін не треба боятися. Зміни болючі і у нас є упередження щодо них, але не треба боятися. Потрібно засукати рукави і працювати. Без праці нічого не станеться. Ніхто нічого нам не дасть”
“Захоплюватися – це добре, але не можна тільки захоплюватися, треба ще й самому діяти. Робити добро – для цього немає перешкод. Крім власної ліні»
“Коли я молюся, я не молюся за якусь довгоочікувану України: Господи, дай мені таку Україну, яку я намалював у своїй уяві. Я прошу Бога, щоб він зайнявся нами, бо він краще знає, що він робить”
“Людина необов’язково повинна бути проти когось. Треба бути «над» протиріччями, потрібно щосили намагатися знати, розуміти, вимагати, але при цьому не судити, не скаржитися. Адже недовіра – одна з форм критики”
“У нас дуже популярно: плакатися замість того, щоб братися за роботу. Якщо почати працювати, менше буде песимізму, тому що людина побачить, що він може багато доброго зробити, навіть виходячи з тих скромних можливостей, які у нього є”
“Дай Бог, щоб наша Україна була нормальною державою, яким вона повинна бути. Дай Бог, щоб ми дійсно були собою, щоб ми, маючи талановитих людей, дуже красиву країну, дуже багату країну, кожному громадянину дали те, що йому належить, і дбали про загальне благо. ми можемо і ми повинні бути нормальною державою ”
"Якою буде наша рідна Україна – залежить від нас, від кожного з нас. Що маю на думці? Усе залежить від того, скільки добра ми бажаємо всім громадянам нашої Батьківщини і скільки зусиль готові докласти, щоб те всенародне благо стало дійсністю. Не милозвучні слова, а конкретні позитивні вчинки – це основа відповіді на поставлене запитання. Іншими словами: Україна буде такою, якою ми її зробимо. Хочу підкреслити – ми, усі ми, на служінні правди, добра і краси"
“Гріх – це агресія, напад, ненависть. Кожна людина має право захищати себе, кожен чоловік зобов’язаний захистити свою сім’ю, якщо в будинок зайшов ворог. При цьому я не повинен ненавидіти, щоб оборонятися. Коли я молюся за ворогів своїх, то молюся про їхні успіхи, а про те, щоб вони відвернулися від зла ”
“Чи можна примиритися з терористом? Ні, бо він не хоче цього. Не можна примиритися з тим, хто миру не хоче, але треба молитися за нього…. Можна молитися, щоб вони не ображали Господа Бога, а не щоб мені було легше, а щоб вони не ображали Господа Бога”
“Можна благословляти на оборону, але не можна – на напад. Якщо воїни йдуть захищати, чому їх не благословити? Але якщо йдуть захоплювати – як на таке священику можна погодитися? На жаль, є представники деяких релігійних організацій, які благословляють на злочин. Освячують танки, зброя … Це все одно, що мені благословити ніж, яким я збираюся вас заколоти»
“Націоналізм – це любити своє і не поважати чуже, а патріотизм – любити своє і поважати чуже. В націоналізмі є величезна спокуса нетерпимості, а це не по-християнськи. Потрібно любити своє і поважати чужу”
“Щиро кажу вам, ми мусимо зростати. Бути самими собою, бути чесними… При потребі треба й у груди вдаритися“
"Свобода – це могти робити добро, щоби бути свобідним... свобода — то відповідальність. … Ми є людьми, які щойно пробуджуються до свободи, які починають вчитися бути свобідними в повному значенні того слова: внутрішньо свобідними, зовнішньо свобідними, людьми, свідомими своєї гідності, свідомими гідності інших людей".
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
