“Прослушка”. Хто і як прослуховує українців?

Регулярно український інтернет збагачується записами телефонних розмов політиків, бізнесменів, журналістів і пересічних громадян. При чому, часто ще до цього, як ці люди опинились на лаві підсудних, або взагалі не фігурували в жодній кримінальній справі.

Чому це можливо й наскільки вписується у чинне право?

Хто має право на «прослушку»?

Згідно з Законом про оперативно-розшукову діяльність прослуховувати громадян можуть Національна поліція, Держбюро розслідувань, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Державна прикордонна служба, Управління держохорони, Фіскальна служба, Національне антикорупційне бюро. Загалом 10 відомств. Щоправда,  з них лише Національна поліція та СБУ мають законодавче право на самостійне прослуховування телефонів і, лише Служба Безпеки має технічну базу для цього, і тому є монополістом з прослушки.

Як відбувається «прослушка»?

Прослуховувати можна лише фігурантів кримінального впровадження і дозвіл на це дає суд. Слідчі мають надати суду обґрунтовані підтвердження, що прослуховування певної особи дійсно необхідно для розслідування.

Чи можлива «прослушка» без дозволу?

Закон передбачає умови, коли прослуховування можна провести без санкції суду. Ідеться про термінові ситуації, коли потрібно попередити певну загрозу або небезпеку. Утім, дозвіл суду необхідно отримати якнайшвидше, інакше отримані докази можуть бути в суді бути визнані неприпустимим доказом.

Техніку для зняття інформації з мобільних телефонів мають, втім, і приватні спецслужби. Штрафи за виявлені незаконні прослуховування є мізерними.

Чи можливо «сфальшувати» дозвіл?

«Так, це можливо. Наприклад, слідчі можуть помістити ваше ім’я і телефон у довгий список підозрюваних з якої-небудь кримінальної справи. Суд’ї , здебільшого, не мають часу на детальний аналіз і перевірку всіх даних у клопотанні», – кажуть юристи.

Чи можна довідатись, чи прослуховують вас?

Офіційно – так. Закон дозволяє вам написати запит до спецслужби, якщо у вас виникли підозри, що вас прослуховують. Але на ділі – ні.

Судові рішення щодо дозволу на прослуховування мають гриф «Таємно», тому не має жодних шансів, що СБУ надасть вам відповідь.

Торік українські суди дозволи національній поліції негласні слідчі дії проти 21 тисячі українців.  Ці дії часто включають у себе й прослуховування телефонів.

Щодо скількох людей вели «прослушку» інші відомства – вони не звітували.

Попри існування Законів, які регулюють оперативно-розшукову діяльність спецслужб, українці не захищені від незаконних прослуховувань.

Серед останніх скандалів – історія з незаконним прослуховуванням журналістів «Української правди».