Деякі депутати вже охрестили її «нереформою», а група експертів піддала критиці, нарікаючи на відсутність кардинальних змін, а саме, запуску другого обов'язково-накопичувального рівня пенсійної системи.
Дійсно, другий рівень залишився за рамками пропозицій Кабміну. Усі вони спрямовані на усунення структурних дисбалансів у першому рівні, солідарному. Чи виправданий такий підхід?
Якщо в солідарній системі сьогоднішні працівники фактично «годують» сьогоднішніх пенсіонерів, то другий рівень передбачає, що працівники зобов'язані прогодувати себе в майбутньому. Вони повинні будуть робити внески на персоніфіковані (особисті) рахунки в накопичувальному фонді, який буде ці кошти інвестувати і примножувати. В економіці з'являться «довгі гроші», тобто довгострокові заощадження громадян, які будуть направлятися в інвестиції через фінансові ринки.
Українській економіці, без сумніву, потрібні довгі гроші. Але, по-перше, їх наявність ще не означає позитивного результату для цієї самої економіки. Довгі гроші принесуть позитивний ефект, якщо будуть інвестовані в прибуткові проекти, які підвищать конкурентоспроможність економіки і підштовхнуть її до зростання. Для цього потрібно забезпечити механізм контролю корупції в накопичувальному фонді, організувати процедуру відбору професійних керуючих і створити ефективне регулювання фінансових ринків, тому що саме через фінансові ринки заощадження громадян будуть перенаправлятися в економіку.
А по-друге, потрібно пам'ятати про короткострокові наслідки введення другого рівня. Адже кошти в умовному накопичувальному фонді не з'являться з повітря. Потрібно буде або ввести додатковий обов'язковий внесок (читай, податок) або перенаправити частину коштів із солідарної системи до накопичувальної. Піти першим шляхом значить підвищити податкове навантаження, що навряд чи допоможе відновленню економіки в найближчі роки. Такий крок також означатиме неузгодженість економічної політики, адже єдиний соціальний внесок з великими боями знизили не так давно, в 2016 році. У той же час, перенаправлення коштів призведе до зниження доходів Пенсійного Фонду, в якому грошей не вистачає навіть на сьогоднішні мізерні пенсії. У 2016 році дефіцит Пенсійного фонду склав 141 млрд грн або 6,0% ВВП.
Вихід із ситуації – рухатися вперед крок за кроком. Спочатку дати лад у солідарній системі, зробивши її бездефіцитною. При цьому, створювати передумови для запровадження другого рівня: працювати над створенням незалежного регулятора фінансових ринків, продумувати механізми зниження корупційних ризиків, підвищувати ефективність бюджетних витрат. Українці, які вже зараз хочуть відкладати заощадження на свою пенсію, можуть зробити це в рамках вже працюючого третього рівня пенсійної системи, добровільно-накопичувальної.
Схоже, що уряд рухається саме цим шляхом: пропонує реформувати перший солідарний рівень, перш ніж рухатися далі.
Найважливішим компонентом запропонованих змін є прив'язка часу виходу на пенсію до страхового стажу, тобто до кількості років, які працівник сплачував внески до Пенсійного фонду. Передбачається, що з 2018 року вийти на пенсію в 60 років можна буде, маючи страховий стаж 25 років (зараз мінімальний стаж 15 років, але більшість виходить на пенсію маючи 25 років стажу і більше). Цей поріг буде поступово підніматися і в 2028 року досягне 35 років. Якщо страхового стажу недостатньо, то його можна «докупити» або ж вийти на пенсію пізніше.
Прив'язка до страхового стажу змінить стимули економічних агентів, мотивуючи людей довше працювати, причому працювати легально, виводячи з тіні свої заробітки. В результаті, збільшаться доходи Пенсійного фонду, а витрати будуть зростати повільніше, що має привести до поступового скорочення дефіциту. Саме завдяки цьому компоненту, що впливає на стимули економічних агентів, запропоновані зміни можна назвати реформою.
У пропозиціях уряду є й інші нововведення, покликані збалансувати Пенсійний Фонд і зробити пенсійну систему більш справедливою: скасування привілеїв раннього виходу на пенсію для окремих професій, перехід до єдиного показника середньої зарплати при зниженні коефіцієнта страхового стажу, новий механізм індексації пенсійних виплат.
Кабмін розраховує, що всі ці зміни дозволять зробити Пенсійний фонд бездефіцитним через 7 років. Не бачачи детальних розрахунків, складно сказати, буде це через сім років, раніше чи пізніше. Але можна бути впевненим, що з урахуванням демографічних тенденцій, заморожування ситуації призведе до подальшого збіднення пенсіонерів і зростання дефіциту Пенсійного фонду. А це не тільки відсуне введення накопичувального рівня в невизначене майбутнє, але залишить менше можливості для фінансування інших важливих витрат, включно з армією, і поставить під сумнів стабільність державних фінансів.
Олена Білан, Головний економіст Dragon Capital, член Редакційної колегії VoxUkraine
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
