29 серпня – Третій Спас, Горіховий або Хлібний

За традицією, 29 серпня ― це вже третій Спас. Перший, він же Медовий або Маковий, припадає на 14 серпня ― свято Походження (знесення) чесних древ Животворящого Хреста Господнього. Другим, або Яблучним Спасом (19 серпня), зветься свято Преображення Господа Ісуса Христа. І, власне, день пам’яті Нерукотворного Образа Спасителя у народі називають ще Спас «на полотні», Хлібний або Горіховий.

День пам’яті Нерукотворного Образа Спасителя

Повна назва Спаса 29 серпня - перенесення Нерукотворного образу Ісуса Христа з Едесси в Константинополь. Нерукотворним вважали образ Христа, який представлений у вигляді його лику на хустці або глиняній дошці. 

Як з'явився нерукотворний образ - у місті Едесс правив Авгар - імператор, по всьому тілу якого була проказа. Одного разу він дізнався, що Господь милостивий і творить чудеса. Авгар увірував в Бога і написав йому лист із проханням допомогти йому подороть недугу. Після цього Авгар послав свого живописця на ім'я Ананія в Палестину, щоб той написав портрет Христа. Коли Ананія прийшов до Єрусалима і побачив Ісуса, то навколо нього було стільки людей, що підійти до нього не виходило. Тоді він став на камені і став пробувати намалювати образ Христа здалеку. Спаситель побачив це, покликав Ананія і прочитав лист. Після цього він дав Ананію настанови про те, як позбутися від хвороби, попросив принести ківш, наповнений водою, якою вмився і витер обличчя рушником, вручивши його Ананія. Саме на ньому відобразився Божественний Лик Христа. 

29 серпня 944 року за наказом візантійського імператора Костянтина Багрянородного Нерукотворний Образ Спасителя був перенесений з міста Едесси до Константинополя. Про подальшу долю Нерукотворного Образу існує декілька переказів. За одним – його викрали хрестоносці за часів їх владарювання у Константинополі (1204—1261), але корабель, на який була взята святиня, потонув у Мармуровому морі. За іншими переданнями, Нерукотворний Образ був переданий близько 1362 року до Генуї, де зберігається в монастирі на честь апостола Варфоломія.

Відомо, що Нерукотворний Образ неодноразово давав з себе точні відбитки. Один з них, т.зв. «на керамії», відбився, коли Ананія ховав образ біля стіни дорогою в Едессу; інший, відбившись на плащі, потрапив до Грузії.

Божественний Лик Спасителя, який відпечатався на полотні (убрусі), є одним із найпоширеніших образів у слов’янській іконописній традиції. Вважається, що перші візантійські й давньоруські ікони писалися саме з нерукотворного образу Спасителя. Саме цю ікону вишивали на бойових стягах війська, які йшли в похід; заходячи в храм, віруючі люди разом з іншими молитвами читають тропар Нерукотворному Образу Спасителя, що свідчить про особливе вшанування святині.

Горіховий Спас у народі

У народі Третій Спас називають не лише Горіховим, а й Полотняним, а також Хлібним. Після свята Успіння Пресвятої Богородиці закінчувалася жнива, а значить, на Третій Спас уже пекли новий хліб і пироги з борошна нового врожаю.

Третій Спас по праву називали Горіховим Спасом, бо в цей час достигали лісові горіхи, і можна було їх заготовляти і освячувати в церкві. У деяких місцях на початку ритуалу горіхового збору в ліс посилали найстаршу жінку для пробного збору. Скільки вона приносила за день горіхів, для решти було мірою, і потрібно було збирати не менше. Збір горіхів міг тривати протягом кількох днів.

Якщо в лісі на голову впав горіх, то це хороший знак, який свідчить про удачу в справах. А знайти два зрощених горіха, на свято, вважається неймовірним везінням. Їх необхідно підібрати лівою рукою і покласти в гаманець, щоб залучити гроші.

За святковою вечерею, за народним повір'ям, треба віддати данину поваги господині і випробувати кожну страву, що стоїть на столі. Тоді цілий рік супроводжуватиме удача, і не буде фінансових проблем.

На свято прийнято бажати всім здоров'я, такого ж міцного, як шкаралупа горіха, добробуту та Божого благословення у всіх починаннях.

За народними спостереженнями, в один і той же рік не могло бути врожаю і на горіхи, і на хліб. А тому врожай горіхів передвіщав гарний урожай хліба наступного року. Також на Горіховий Спас із ліщини заготовляли віники для лазні. Вважалося, що за їх допомогою зцілювалися від найважчих хвороб. І сушити такі віники потрібно було подалі від віників із гілок інших дерев.

29 серпня селяни намагалися обов'язково сходити до церкви і помолитися Богу. Після цього жінки відправляли своїх чоловіків у поле з хлібом і сіллю.

Клали три снопи на фіру, а зверху - мішки з зернами, які призначалися для посіву. На полі посівальників 29 серпня вже чекали діти з гречаною кашею і пирогом.

На Горіховий Спас в багатьох містах раніше влаштовували ярмарки, де продавали домоткані полотна. У народі говорили: «Перший Спас — на воді стоять, Другий Спас — яблука їдять, Третій Спас — на горі полотна продають». Звідси ще одна його назва – «Спас на полотні», або Полотняний Спас. Вважалося, що торгівля в цей день буде особливо сприятливою.

Було також прийнято 29 серпня чистити колодязі та джерела, пити воду з них, оскільки вважалося, що це дозволить зберегти міцне здоров'я на весь наступний рік.

У цей день випікають хліб із нового врожаю, і після освячення він є головним на столі цього дня. Поряд також мають бути мед, яблука та горіхи. Як і на Маковий Спас, цього дня треба освячувати воду, а воду з підземних джерел вважають цілющою.

Прикмети та повір’я

• • Третій Спас — хліба припас
• • Третій Спас на полотні, а хлібець на току
• • Коли гарний Третій Спас — взимку буде квас
• • Багато горіхів на Спас — через рік запасешся хліба про запас
• • Третій Спас запитає у вас: чи жнивували, чи в холодку пролежали

На Горіховий Спас, попри те, що календар показував літо, фактично, наступала осінь, ставало холодно. Багато перелітних птахів відлітали на зимівлю до теплих країв, наприклад, ластівки й журавлі. У наш час через глобальне потепління ці терміни відсунулися на пізніший, осінній час.

У народі говорили:

• • Післяуспіння прийшло — сонце на осінь пішло
• • Ластівки відлітають у три рази, у три Спаса
• • Журавель до Третього Спасу відлітає
• • Якщо журавель відлітає до Третього Спасу, то на Покрову буде морозно, а ні — так і зима зажде.