Влада заявила про створення єдиного Держреєстру позичальників банків. Юристи відзначають, що нинішнього законодавчого регулювання недостатньо.
Тим, хто звик брати кредити, а потім "забувати" про них або виплачувати не в термін, буде складно і дорого взяти в борг. Кабмін і Нацбанк готують законопроект про створення єдиного держреєстру позичальників, куди повинні увійти як фізособи, так і юридичні особи. В НБУ прогнозують, що цей перелік буде вже в цьому році. І будь-який банк зможе дізнатися, де і скільки людина брала в борг, чи платила в термін і скільки залишається винен.
Велика боргова проблема
В Україні проблема неповернутих боргів зараз дуже масштабна. За даними Національного банку, понад 55 відсотків усіх кредитів в країні не обслуговується - заборгованість підприємств і громадян перед банками становить понад 560 млрд гривень. Причин для виникнення такої великої заборгованості було кілька.
"За 2014-2015 роки ВВП України падав, а національна валюта девальвувала в три рази. Коштів для виконання зобов'язань перед банками стало значно менше. Це закономірний наслідок кризи в економіці, військових дій і втрати частини території країни", - пояснив голова правління Ощадбанку Андрій Пишний.
Фінансисти вважають, що наявність єдиного списку боржників, які не виконують свої зобов'язання, дозволить їм вирішити питання проблемних кредитів.
Банкіри також пропонують передавати інформацію в цей реєстр з державного реєстру банкрутів і судових рішень, щоб мати більше даних про платоспроможність потенційних клієнтів.
НАВІЩО. У Нацбанку, який буде керувати реєстром, кажуть, що створення такої бази – одна з вимог МВФ. Цей перелік дозволить банкам відразу побачити: хто з потенційних позичальників є добросовісним, хто – неблагонадійним. І, відповідно, оцінювати ризики їх кредитування.
"Це робиться, щоб уникнути банками ризиків при наданні кредитів, а також для проведення адекватної оцінки розміру кредитного ризику за наданими кредитами. Це буде сприяти підвищенню надійності банківської системи, посиленню захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків", - пояснили в Національному банку України, який буде управляти цим реєстром.
Обіцяють, що доступ до реєстру буде забезпечений для банків і для клієнтів. Дані про позичальників повинні включати інформацію про їх фінансовий стан, застави та поручителів. Але з міркувань безпеки клієнт зможе з'ясувати інформацію тільки про себе, а не про інших людей. Передбачається, що її захистять паролем або електронним підписом. "Уже в вересні всі банки, в тому числі і в стадії ліквідації, повинні подати в НБУ інформацію про своїх боржників. Це підвищить надійність банківської системи, захистить інтереси вкладників", – роз'яснила прес-служба регулятора. Але, очевидно, повноцінний реєстр можливий тільки тоді, коли буде прийнятий і вступить в силу законопроект Кабміну.
ЯК БУДЕ. Економіст Іван Нікітченко вважає, що відсотки по кредитах повинні стати меншими, адже з'явиться центральне кредитне бюро, яке працює за єдиними правилами. Зараз в Україні є три активно працюючих бюро кредитних історій, в які потрапляють далеко не всі кредити, і частина банків не мають доступу до всіх даних.
"Неповний реєстр – не реєстр, – говорить президент Украналітцентра Олександр Охріменко. – Також, незважаючи на запевнення НБУ, реєстр не зможе законно працювати, поки Рада не внесе зміни до законів про захист персональних даних, що дозволяють розкривати інформацію про позичальників, до законів про банки і банківську діяльність, про фінпослуги. Що стосується ставок, то в ідеалі вони можуть знизитися до рівня інфляції плюс 1-2%".
Банкіри підтримують створення єдиного реєстру, але кажуть, що він не вплине на величину відсотків по кредитах. За словами керуючого директора комбанка Ігоря Львова, вартість кредитів залежить від ціни кредитного ресурсу (виплачуються відсотки по депозитах, в кожному банку вони різні. – Авт.).
"Для клієнтів з хорошою історією можливі невеликі індивідуальні знижки, але вони не позначаться на загальній картині. Також не врегульовано питання доступу до реєстру з боку кредитних спілок, оскільки вони підкоряються не Нацбанку, а Держкомісії з цінних паперів. І недобросовісні позичальники кредитних спілок можуть отримати позику в банку під низький відсоток, адже в реєстрі вони не фігурують", – аналізує Львов.
На думку фінаналітиків, що працює реєстр можна створити швидко, але включити в нього абсолютно всіх, хто хоч раз брав в банку кредит – справа довга. "Швидше за все, спершу до реєстру потраплять тільки кредити, видані після його запуску. Загнати туди всі старі позики буде важко – величезний масив даних, різні системи обліку у різних банків. Через це дані доведеться переносити в базу вручну", – пояснює Нікітченко.
Питання розкриття даних
До цього часу в Україні функціонували приватні бюро кредитних історій, які збирали інформацію про боржників. Але робота була не надто ефективною, оскільки вони не покривали всіх позичальників і збирали інформацію не у всіх банках.
"Зараз в бюро кредитних історій немає інформації по кредитах клієнтів ліквідованих банків. Тому необхідний єдиний реєстр і наявність однієї бази для отримання інформації про фінансову дисципліну позичальників", - говорить Вікторія Скоч.
У Нацбанку повідомили, що мають право отримувати від банків інформацію про кредитні операції. У той же час юристи, що спеціалізуються на банківському праві, кажуть, що закон "Про захист персональних даних" дозволяє банкам передавати комусь інформацію про позичальника тільки з його згоди, або ж виключно в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав осіб.
"Просто вказівки на право НБУ отримувати від банків інформацію, що становить банківську таємницю, мало для формування реєстру позичальників, зокрема за діючими кредитними договорами. Тому це питання вимагає окремого врегулювання на рівні закону", - пояснив керуючий партнер юридичної компанії "Волхв" Олександр Навальний .
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
