Попри критику з боку опозиційних фракцій у парламенті, народні депутати схвалили у другому читанні пенсійну реформу. Хоча гучна назва документу не зовсім відповідатиме реаліям, з якими стикнуться нинішні та майбутні пенсіонери.
Власне серед аргументів на користь прийняття закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (проект № 6614) називалися необхідність скорочення дефіцити бюджету Пенсійного фонду і, водночас, «осучаснення розміру пенсій». Також в Уряді запевняли, що після проведення цієї реформи більшість громадян отримають надбавки до пенсій. Що власне і подавалося як турбота про малозабезпечені верстви населення.
Проте, експерти ГНЕУ, навпаки, звертали увагу на численні неузгодженості проекту, зокрема, зі ст.22 Конституції. Адже, наприклад,
зменшення величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% «призведе до загального зменшення розміру як пенсій, які будуть призначені після набрання чинності цим законом, так і вже призначених пенсій».
Також експерти наголошували, що цей закон змусить самозайнятих осіб, включаючи адвокатів та нотаріусів, сплачувати страхові внески навіть у ті періоди, коли вони не отримуватимуть доходу.
На думку ГНЕУ, через підвищення мінімального стажу до 35 років для чоловіків та 30-ти для жінок замість обіцяного «осучаснення» матимемо «зрівнялівку» у пенсіях. Адже навіть ті, хто не матиме необхідного стажу, отримуватимуть соціальну допомогу на рівні прожиткового мінімуму. Тож фактично Уряд переклав тягар «солідарності» на тих, хто працював і сплачував внески, зменшуючи для них базу та коефіцієнти обчислення пенсії.
Проте, за красивими гаслами Кабмін з легкістю провів свій варіант реформи. Та, зрозуміло, що неможливо одночасно і дефіцит бюджету ПФУ зменшити, й у гаманці всіх пенсіонерів додати. Хтось обов’язково має залишитися «в мінусі».
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
