Олексій Дорошенко: Треба переходити на американську систему субсидій

Голова Ради НБУ Богдан Данилишин заявив про необхідність повернення державного регулювання цін на соціальні продукти харчування. Мотивація проста: саме неймовірне зростання цін на продукти з нашого столу рухає інфляцію в Україні. Й навіть Національний банк не може її стримати.

У той же час я не вірю в можливість зниження цін після повернення держрегулювання. Ціни можуть зростати, але ніколи не падають. Тому якщо держава хоче зробити продукти більш доступними для людей, то потрібно або переходити на американську систему субсидій на продукти, або на європейську ставку ПДВ на ті ж самі продукти. Ми й раніше пропонували Уряду ці кроки, але, не дочекавшись реакції, сьогодні подали лист Прем’єр-міністру Володимиру Гройсману.

Головні пропозиції наступні:

1. Внести зміни до проекту Державного бюджету України на 2018 рік щодо зниження ставки ПДВ до 5% на продукти або на продукти харчування першої необхідності.
2. Розглянути можливість впровадження програми субсидування продуктів харчування для сімей, які мають низькі доходи, на зразок Американської федеральної програми пільгової покупки продуктів (англ. Supplemental Nutrition Assistance Program).
3. З метою прискореного зростання експорту врахувати досвід більшості розвинених країн світу та створити Міністерство торгівлі України.

ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРУ УКРАЇНИ
ГРОЙСМАНУ В.Б.
ШАНОВНИЙ ВОЛОДИМИРЕ БОРИСОВИЧУ!

Протягом останніх років зменшується платоспроможність населення та зникає середній клас, який є опорою будь-якої демократичної держави. На нашу думку, держава повинна виконувати властиві їй соціальні функції, одна з яких полягає в доступності їжі. Із 01.07.2017 року ухваленням Кабінетом Міністрів України Постанови від 07.06.2017 року №394 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 р. №1548 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», припинилась 20-річна практика стримування цін за рахунок обмеження торговельних націнок як виробниками, так і торгівлею. Чинною Постановою було закріплено 15% прибутку для кожної категорії ланцюга для продуктів щоденного раціону, таких як борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м’ясо птиці, молоко, сир, сметану, масло вершкове, яйця курячі, олію соняшникову.

За даними Державної служби статистики України, з початку 2017 року ціни на соціальні продукти харчування помітно виросли. Зростання ціни на більшість соціальних продуктів вище за рівень інфляції. Так соціальний хліб додав у вартості 19%, овочі – від 10 до 59%, м’ясо від 27 до 67%.

За даними статистики тієї ж Держслужби, ще в 2016 році 49,8% власних доходів українці витрачали на їжу (продукти харчування та безалкогольні напої). У 2014 та 2015 рр. частка продуктів у витратах домогосподарств становила 53%. До цього зниження призвело лише зростання вартості комунальних послуг, що перерозподілило витрати українців.

Що стосується Європи, то найбільший відсоток на покупку продуктів від загальної суми витрат домогосподарств складає в Румунії, а саме 27,5%. Далі йдуть усі країни Східної Європи: Литва – 25,4%, Болгарія – 19,7%, Латвія – 19,2% та Естонія – 19%. Громадяни старих європейських держав витрачають значно менше: в Італії – 14,4%, Данії – 11,3%, Ірландії – 10,2%, Австрії – 10% і у Великобританії – 9,3%.

На всі продукти, включаючи соціальні, за винятком соціальних сортів хлібу та овочів борщового набору, ціна на внутрішньому ринку вже дорівнює ціні в східноєвропейських країнах, а нерідко є вже вищою за Польщу, Угорщину та країни Прибалтики. Іноді різниця на користь сусідніх країн складає й 20%. Необхідно зауважити, що ціна на соціальні продукти харчування продовжує зростати, що неминуче призведе до збільшення імпорту в 2018 році. Однією з причин такої ситуації є різні ставки ПДВ на продукти харчування в Україні та в країнах ЄС.

На нашу думку, для стимулювання внутрішнього продажу в умовах теперішнього часу, необхідно звернутись до досвіду найбільш розвинених країн, так званих лідерів світової торгівлі та країн Європейського Союзу, що обумовлено Угодою між Україною та ЄС. У країнах Європи вважають, що одним із способів зниження цін є пільгові ставки ПДВ на продукти харчування. В Україні одні з найвищих ставок податку на додану вартість на продукти харчування серед європейських країн. Більші збори тільки в Данії (25%), Литві (21%) і Латвії (21%). В Україні ставка ПДВ становить 20%. Практично в усіх країнах Європи введені пільгові ставки ПДВ на продукти харчування та ліки. Так у країнах ЄС, крім стандартної ставки ПДВ, яка не може бути менше 15%, держави – члени Євросоюзу– можуть застосовувати одну або дві знижені ставки. Знижена ставка згідно Директиви ЄС №6 не може бути меншою за 5%. Наприклад, у Німеччині ПДВ на продукти харчування становить 7%, у Словаччині – 10%, Польщі – 5%. Застосовуватися знижені ставки можуть не тільки до продуктів харчування, а й до інших, переважно соціально орієнтованих, товарів і послуг.

В Україні зменшили податок на додану вартість до 7% лише на деякі види ліків і медичного обладнання. Саме зниження ПДВ на продукти харчування є найбільш оптимальним варіантом пожвавлення торгівлі в Україні. Тим більше, що відповідну європейську директиву наша країна вже ратифікувала.

На думку експертів Української Асоціації постачальників торговельних мереж, украй необхідно внести подібні зміни до проекту Державного бюджету України на 2018 рік. Це дозволить нам знизити кінцеву ціну продуктів на 12%.

Існує ще один спосіб підтримати найбільш соціально незахищених. У США виходять з того, що бідність – це особистий вибір людини. Системою Supplemental Nutrition Assistance Program охоплено всіх нужденних – близько 15% населення країни.

Систему соціального захисту в США відносять до так званої ліберальної моделі. Її дотримуються й деякі інші країни (наприклад, Великобританія і Японія). В умовах уже відпрацьованої системи отримання субсидій на комунальні послуги Україна може створити систему субсидій на найнеобхідніші продукти харчування, яка може бути аналогічною за американську федеральну програму пільгової покупки продуктів (Supplemental Nutrition Assistance Program), яка вважається взірцем у світі.

Необхідно також зазначити, що в свій час для прискорення зростання експорту більшість країн з розвиненою торгівлею створила міністерства торгівлі. Так, зокрема, цим ефективним шляхом пішли в США, Китаї та в переважній більшості країн Європи.
Україна стимулює виробництво продукції, приділяє йому значну увагу, залишаючи поза увагою питання збуту, що призводить до значної диспропорції між можливістю виробляти та попитом на українську продукцію. Тому наша країна нагадує завод без відділу збуту.

Але в сучасному світі первинним є саме збут, а не можливість виробляти. Тому нашій державі необхідно змінити ставлення до торгівлі як первинної ланки. Усі провідні економіки світу вважають за необхідне стимулювати торгівлю через створення окремих центральних органів влади. Історія післявоєнного світу показала, що держави, які на сьогодні вже не мають окремого міністерства торгівлі, відмовились від цього лише після завоювання провідних позицій, передавши функції зовнішньої торгівлі іншим центральним органам влади. Саме це відбулося в багатьох країнах Європи вже після входження їх до ЄС. Тобто це сталося після того, як держава виконала свою стимулюючу функцію, і наукові розробки та саме виробництво вже не встигали за продажами в цих країнах.

З метою підняття рівня життя громадян України та стимулювання бізнесу звертаємося до Вас, шановний Володимире Борисовичу, з наступними пропозиціями:
• Внести зміни до проекту Державного бюджету України на 2018 рік щодо зниження ставки ПДВ до 5% на продукти або на продукти харчування першої необхідності.
• Розглянути можливість впровадження програми субсидування продуктів харчування для сімей, які мають низькі доходи, на зразок Американської федеральної програми пільгової покупки продуктів (англ. Supplemental Nutrition Assistance Program).
• З метою прискореного зростання експорту врахувати досвід більшості розвинених країн світу та створити Міністерство торгівлі України.

Олексій Дорошенко