З кожним днем жителі України все більше закликають скасувати радянський анахронізм у вигляді поняття «по батькові». В основному це мотивують тим, що більша частина країн не використовує таке поняття.
Сьогодні вписувати в паспорт по батькові - умова обов'язкова. Людина має право поміняти ім'я або прізвище, але відмовитися або поміняти по батькові вона не зможе. Європейські країни по батькові в зверненнях не вживають. Скасувати по батькові і в Україні пропонує політик Валерій Пацкан, заспокоюючи, що скасування абсолютно не призведе до хаосу та плутанини з документами.
Люди в соціальних мережах пишуть, що таке рішення дозволить людям стати ближчими один до одного, і це буде ще одним кроком на шляху європейського розвитку.
«Ми відхрестилися від російського впливу, рухаємося в Європу. Навіщо ці Василевичі, Івановичі, Христофоровичі? Чому не пан Ігор, або пан Богдан, або пані Катерина? Красиво, сучасно, своєчасно!» - пишуть українці.
Кандидат історичних наук Ігор Чорний вважає, що сьогодні по батькові поступово стає рудиментом, без якого можна обійтися. Як це відбувається в більшості європейських країн. Історики стверджують, що в даний час, коли окрім прізвища у всіх базах даних даються і дати народження, без по батькові можна абсолютно спокійно обходитися.
Ініціатором відповідного законопроекту став Валерій Пацкан. Він запевняє, що плутанини, якої багато хто боїться, не виникне: «У нас були прецеденти - іноземці навіть без прізвища приходили, з документами, оформленими за законами своєї країни. Питання лише в тому, щоб не втратити ідентифікацію людини. Якщо людина прийшла і сказала, що вона - Іванов Іван без по батькові, потрібно переконатися в тому, що Іванов Іван без батькові існує в природі і даний громадянин це саме він».
Однак, поки це питання не вирішене на законодавчому рівні, позбутися по батькові в документах не вийде.
Думки українців розділилися. Одні згодні, що давно пора «вилучити» з документів по батькові, інші не згодні з такою точкою зору.
"Я згодна! Коли мені кажуть Костянтинівна, хочеться просто штурхонути того, хто звертається, хоча ж знаю, що це з поваги»,
«А що поганого, що ви ідентіфікуєтесь по батькові? Це наша традиція. (До речі, не моськовська, а Київських князів.) У деяких народностей й десятки предків до прізвіщ приєднують - це культурний тренд»,
«Традиції потрібно зберігати ті, які мають сенс у собі, а не ускладнювати собі життя, яке і так не є простим»,
«А мені приємно. Я дочка батька свого. Вікторія Євгенівна. Можете не любити, але поважайте»,
«Повністю згоден, але Петрович це святе...»,
«Я не вживаю давно по батькові) звертаюся пані/пан»,
«А я не погоджуюсь з такою точкою зору. На побутовому рівні дуже часто звертаючись до достойного сина не менш достойного батька, називають його Миколайовичем, опускаючи саме ім'я. Це прояв поваги до батька, у якого такий син, чи донька.Звернення "пан" чи "пані" дуже гарне. Дуже поширене в західних регіонах країни, поступово приживається і на решті територіі. Втім, одне чи інше звернення має право на існування, вони існують поряд і одне одному - не заважають», - коментують українці ініціативу про скасування по батькові.