Марина Морозова вступила на навчання, уже розмiнявши восьмий десяток лiт. I нещодавно успiшно закiнчила музичну школу й отримала свiдоцтво, пише газета "Експрес". За вiком Марина Леонтiївна вже є пенсiонеркою. Але роботи ще на полишила, працює хiрургом у мiськiй стоматологiчнiй полiклiнiцi. Має хобi - поезiю, видала кiлька поетичних збiрок. I ще в неї є одна пристрасть...
"Я змалечку мрiяла грати на фортепiано, - каже панi Марина. - Але тодi можливостi не мала. Жили ми в маленькому райцентрi на Полтавщинi, де не було музичної школи". Уже дорослою жiнка переїхала в Житомир. А коли онуки пiдросли, втiлила свою мрiю.
"Пiшла в ту саму школу, яку вже закiнчили мої дiти та онуки, - з усмiшкою каже жiнка. - Виходить, вони мовби протоптали менi дорiжку. Пiсля роботи радо поспiшала на навчання в музичну школу". "Марина Леонтiївна сумлiнно вiдвiдувала заняття протягом усiх трьох рокiв навчання, - розповiдає Валентина Чудовська, директор музичної школи №1 iменi Лятошинського. - Нарiкань у педагогiв не було жодних. Подекуди вони самi нiяковiли перед ученицею поважного вiку".
Три роки навчання пролетiли, як мить. I ось випускний iспит. На ньому учениця виконувала одразу чотири твори, зокрема знамениту "Мiсячну сонату" Бетховена. Комiсiя видала їй свiдоцтво про закiнчення музичної школи з вiдзнакою! Тепер Марина Морозова залюбки грає на фортепiано. I не лише вдома, а й у полiклiнiцi, в кiмнатi вiдпочинку.
Сергiй БОВКУН
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
