загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Скільки років трудового стажу Ви маєте?

Прогресивна пенсіонерка займається екзотикою

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Спершу на присадибній ділянці Марії Жук із Вінниччини з’явився звичайний виноград, а вже через деякий час її сад ряснів екзотичними фруктами, пише «Агро-Центр». Згодом насадження збільшились інжиром та зизифусом – деревом із маленькими коричневими ягодами, які чимось схожі на українські жолуді. Їх плоди солодкі, мають соковиту м’якоть, містять багато аскорбінової кислоти, яка зміцнює імунітет. У сушеному вигляді жінка використовує їх, аби «збити» підвищений артеріальний тиск. Вистачає зо 20 ягідок.

Загалом, на городі жінки росте жимолость, ірга, гумі, маракуя, годжі, актинідія, зизифус, азіміна, момордика, хурма, гранат, папайя, мигдаль, ківі, інжир та лохина. Пані Марія стверджує, що в неї приживається все. Більшість дерев і кущів особливого догляду не потребують. Лише гранати і зизифус вона прикопує на зиму.

 «Якщо тепла пізня осінь, то довго все родить. Головне, щоб без морозів. У хімії нічого не розумію, не користуюся нею зовсім. Всі дерева без хімії родять. Наприклад, інжир – м’який плід і зовсім нетранспортабельний. За добу вже псується. Те, що в супермаркетах продають, вирощене на хімії», – переконана власниця екзотичного саду.

 У минулому році в жінки рясно вродило мигдалеве дерево. Інжир та хурма – теж не відставали, бо гілки навіть доводилось ставити на поручні, аби ті не поламались від ваги плодів.

 Були у пані Марії труднощі у догляді за лохиною. Рослині не підходив ґрунт, його доводилось підкислювати постійно і на це потрібен додатковий час. Момордика та маракуйя теж додавали клопотів у саду.

«Момордика красиво розкривається, а всередині червоні ягідки, наче желе. Немає що їсти. Для чого вона мені? Маракуя ще була, рослина в’ється, довга, як виноград. Плодоносила, але я вирішила, що ніде їй витися», – розповідає жінка.

 У Марії Жук є мрія – побачити, як плодоносить азіміна у якої плоди схожі на банани. Рослина має солодку м’якоть, ніби мікс банана та манго, а за консистенцією схожа на вершкове масло.

До списку новин