загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Бабуся з Черкас "втекла" від інсульту за допомогою в’язання

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

"Ще не вигадано такого закону, згідно з яким, люди, котрі вийшли на пенсію, повинні ставати нікому непотрібними і згорбленими, злягти в ліжко й якнайшвидше померти", – сказала колись співачка Шер.

Саме тому нас завжди надихають своїм прикладом ті пенсіонери, котрі не старіють душею, а приймають фізичні і непідвладні зміни тіла з гумором та легкістю, як довгоочікувану можливість присвятити себе самому собі, спокійно займатися улюбленими справами, як період найвищої мудрості й свободи.

Вони надають перевагу любові до життя, до себе, замість жити в світі образ і страждань.

80-річна черкащанка Лідія Григорівна пережила смерть чоловіка та інсульт, однак знайшла в собі сили радіти.

Хвороба наздогнала її 5 років тому, змусила її пересуватися з ціпком, створила незручності при ходьбі, відібрала можливість вишивати.

Щоб повернути до звичайного стану ослаблену після паралічу руку, бабуся почала активно в'язати – довгу спицю тримати зручніше.

Кофтину для сусідки, капелюшок для маленької дівчинки, обов’язково щось особливе для онуків, а іноді вдається дещо продати за символічні гроші. Буває й так, що гість отримує подарунок із колекції Лідії Григорівни.

За день вона може звязати дві пари рукавичок та капелюшки. Якщо не відволікається на прогулянки, спілкування, то все інше від декількох днів до тижня.

Особливо вона полюбляє в’язати не на замовлення, коли доводиться навмисне стримувати свою фантазію чи підлаштовувати весь процес творчості під задум замовника, а коли її готова річ та людина співпадають одне з одним з першого погляду або з першої примірки.

Адже будь-який виріб Лідії Григорівни має свою індивідуальність, наприклад, за кольором чи візерунком.

Ірина Сухомлинова, спеціально для "УП.Життя"

Джерело:
До списку новин