загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Католицьке Різдво: історія та традиції свята

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Різдво – одне з найважливіших християнських свят. Західні християни, які живуть за Григоріанським календарем, святкують його 25 грудня. В цей день в місті Віфлеємі народився син Божий Ісус Христос.

Історія свята

Вперше про свято Різдва було згадано в першій половині IV століття. З священних писань Матвія і Луки випливає, що схід першої вечірньої зорі в ніч на 25 грудня знаменує собою народження Сина Божого.

Маленький Христос з’явився на світло в печері, де від негоди пастухи переховували худобу. Про те, що на світ прийшов Спаситель, янголи сповістили пастухам, які вирушили до печери і поклонилися новонародженому. А волхви, які прямували за світлом яскравої зірки, принесли Сину Божому свої дари – ладан, золото і миро.

Саме ця сцена стала головним символом свята Різдва Христового. Її втілюють в храмах і в житлових будинках за допомогою об’ємних фігур, виконаних з різних матеріалів (дерево, фарфор, глина).

Дата святкування була встановлена ​​в далекому 431 році на Третьому Вселенському соборі, який відбувся в місті Ефес.

Церковні традиції

Для католиків традиції святкування полягають в певних ритуалах. Один з них Адвент – період покаяння, який триває чотири тижні до свята. Віруючі католики в цей час сповідаються, щоб з чистим серцем брати участь в Різдвяних богослужіннях і прийняти Причастя, а духовенство одягається в шати фіолетового кольору.

У храмах біля вівтарів встановлюється вінок з чотирма свічками, і в кожну неділю Адвенту запалюється по одній свічці. Кругла форма вінка символізує вічність, а його зелений колір – надію, як і гілки різдвяної ялинки.

Святкування починається зі сходом першої вечірньої зорі, яка сповістила всьому світу про час народження Сина Божого і триває протягом восьми днів. У ці дні католики згадують святих.

30 грудня, якщо на цей день не припадає неділя, відзначається свято Святого Сімейства: Немовляти Ісуса, Діви Марії та Йосипа. А завершується святкування Різдва 1 січня, коли з особливою урочистістю відзначається День Пресвятої Богородиці.

Різдвяний час продовжується аж до свята Хрещення, яке в римсько-католицькому календарі відзначається в першу неділю за Богоявленням (6 січня).

Святвечір

Переддень Різдва називається Різдвяним святвечором абоВігілієм (від латинського vigilia, пильнування). В цей день в сім’ях прикрашають ялинки і встановлюють ясла. Ті з членів сім’ї, хто не встиг приступити до сповіді, йдуть до церкви, яка зазвичай відкрита з раннього ранку.

Святкова вечеря за традицією складається з пісних страв. У центрі столу розміщують блюдо з освяченим прісним хлібом – різдвяними облатками (тонкі пластини з вафельного тіста).

Перед тим, як почати вечерю глава сім’ї читає вголос уривок з Євангелія від Луки, що оповідає про народження Ісуса Христа. Потім всі присутні беруть зі столу облатки і діляться ними один з одним, бажаючи один одному миру і добра. Після цього починається вечеря Святвечора.

Після вечері вся сім’я йде на месу, обов’язкову присутність на якій є спільною католицької різдвяною традицією для всіх віруючих.

Поширений  звичай залишати за різдвяним столом незайняте місце. Будь-який гість в Святвечір буде прийнятий як рідний. Цей звичай – знак пам’яті про близьких і дорогих людей, які не можуть в цей день зустріти свято разом з сім’єю. Незайняте місце символізує також і покійного члена сім’ї, або всіх померлих родичів.

Санта-Клаус

Різдво незмінно асоціюється з легендарним Санта-Клаусом, який гарцює на оленячій упряжці в оточенні ельфів і приносить заповітні подарунки.

Довгі роки він доповнювався кумедними деталями. Наприклад, Санта обзавівся великим червоним мішком для подарунків лише в 1864 році. А ще пізніше різдвяний чарівник почав пробиратися в будинку через димохідні труби, щоб залишити подарунки дітлахам.

Прототипом цього казкового героя є Святий Миколай (Sanctus Nicolaus), з яким пов’язаний ще один цікавий різдвяний звичай – розвішувати на камінах великі шкарпетки – такі, щоб в них могло вміститися якомога більше подарунків.

Джерело:
До списку новин