Мої бабуся і дідусь кажуть, що сумують за працею на городі, скаржаться, що в холодну пору нудьгують, бо немає що робити. Для них, як і для багатьох інших людей, робота стала сенсом життя. Не раз чула від селян, що якби вони не трудилися щодня, то, мабуть, і не прожили б довго. Звідки у наших людей така пристрасть до роботи, як це впливає на здоров'я, особливо у старшому віці? Розповідають Степан Павлюк, народознавець, Мирослав Сафонов, дієтолог та Олена Онасюк, психолог.
- Українські бабуcі й дідусі пораються на городі до ста років, а то й більше. Звідки у нас така традиція?
С.Павлюк: - Звичку працювати на землі, доки є сили, в українців сформувала сама ж земля. Коли наші пращури оселилися тут, вони cтали займатися землеробством. Адже клімат та природні умови були найбільш сприятливими для такого способу життя. Племена, що займалися полюванням, кочували, сприймали життя, як чергування невдач і удач: вдалося вполювати здобич - добре, не вдалося - голодуємо. Ті народності, що жили за рахунок нападів на інші племена та грабунку, були більш схильні до паразитування. А пращури українців вважали, що життя тримається на принципі: що посієш - те й пожнеш. Вони вкладали багато сил у роботу на землі, бо від цього залежала їхня доля. Звідси наші тяжіння до стабільності, довірливість, працьовитість. В українців генетично закладена праця як спосіб виживання. Особливо у мешканців села - постійний контакт з головним архетипом, землею, тільки підживлює віру в те, що праця дорівнює життю. Тепер цей трудоголізм має скоріше духовне, аніж практичне значення. "Праця, що на світі тримає" - це ідея, яка дуже пасує нашій ментальності.
- А як щодо наукового обгрунтування тези "праця продовжує життя"? Чи справді фізична праця допомагає довше жити?
М.Сафонова: - Так, свого часу це довели вчені з американського університету Case Western Reserve. Вони провели експеримент, у якому взяли участь 300 добровольців віком від 65 до 94 років. І дійшли висновку, що помірна фізична активність значно покращує загальні показники фізичного стану людей старшого віку й уповільнює процеси старіння. Норвезькі науковці провели експеримент, у якому взяли учать аж 5700 пенсіонерів. І зазначили: ті літні люди, що приділяли фізичним навантаженням не менше як три години на день, жили в середньому на п’ять років довше, аніж учасники експерименту, що віддавали перевагу малорухливому способу життя.
О.Онасюк: - Крім того, люди, які більше часу проводять на городі, а не біля телевізора, мають міцніші нерви. Телебачення годує глядачів негативними новинами, сімейними драмами, жорстокими фільмами. Це добре продається, проте діє на людей гнітюче, що, своєю чергою, шкодить як психічному, так і фізичному здоров’ю.
- Яка щоденна кількість фізичних навантажень може вважатися здоровою для літньої людини?
М.Сафонова: - Всесвітня організація охорони здоров’я радить після 65 років приділяти фізичним навантаженням щонайменше 150 хвилин на тиждень. Улітку це може бути, скажімо, праця на городі або біля свійських тварин, а також - плавання, прогулянки, їзда на велосипеді. Проте й в холодну пору не варто цілими днями сидіти в хаті. Гуляйте на свіжому повітрі, ліпіть з дітьми чи онуками сніговиків або робіть вдома легкі фізичні вправи. Визначити свій ліміт навантажень дуже просто. Спробуйте говорити під час роботи. Якщо вам це вдається легко - все добре, якщо ж виникає задишка - треба зменшити навантаження. Ще один показник - через 40 - 50 хвилин після фізичної праці на зміну легкій втомі має прийти бадьорість та приплив сил. Якщо цього не сталося, необхідно зменшити навантаження.
- Як впливає на тривалість життя та процеси старіння їжа селян? Адже в них на столі одночасно і свіжі овочі, і жирне смажене м’ясо...
- Раціон у старшому віці варто переглянути, адже навіть якщо замолоду ви вели нездоровий спосіб життя, правильне харчування допоможе поліпшити стан здоров’я у старості. Після 50 років організму не вистачає білка, тож варто збільшити його кількість у раціоні. Краще їсти біле м’ясо, яйця, рибу, кисломолочні продукти. А от червоне м’ясо літнім людям не рекомендовано, бо важче перетравлюється. Щоби поліпшити роботу травної системи, їжте квашені овочі, пийте по 8 склянок води на день. Від смаженої їжі краще відмовитися, проте, якщо дуже закортить смаженої картопельки, то краще приготувати її на салі або на тваринному жирі, бо вони, на відміну від соняшникової олії, не утворюють канцерогенів під час термообробки. Ну й звісно, краще зменшити кількість цукру в раціоні, а домашню випічку готувати на борошні з твердого зерна.
Євгенія КОЛЯДА, Експрес
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
