Пенсіонер Микола Демков, щоб оздобити власний будинок незвичайною вишиванкою, віз каміння аж з Карпат. Крім цього, для “вишиванки” чоловік використав відходи плитки та скла, різнокольорові камінці, а також пластикові кришечки.
Микола Демков з села Літин (Вінницька область) колись працював станційним електромонтером. Тож після виходу на пенсію, не зміг сидіти без діла і на стінах сільської хати пенсіонер зобразив незвичайні квіти та візерунки, пише gk-press.if.ua із посиланням на "Власно".
Для таких шедеврів Микола Демков використовує куплені на базарі схеми для вишивання.
«Квадратики на схеми порівнюю з кришечками, зіставляючи їх розмір, розраховую площу, підбираю кольори і прикріпляю кришки на стіни за допомогою клею для плитки, – ділиться досвідом умілець. – Різноманітні квіточки, пелюсточки й листочки вирізаю з відходів будівельної плитки, яку привозять знайомі після ремонту, аби не викидати».
Камінці для свого будинку майстер назбирав у кар’єрі та в Карпатах, куди їздив на автомобілі.
«Є різні за розміром, формою та відтінками, – розповідає Микола Демков. – А це, нещодавно, на вулиці робили дорогу і висипали щебеню, то я взяв відерце та й назбирав найкращих».
Сільський умілець вже виробив свої авторські техніки облицювання стін щебенем, плиткою, пластиком та іншими матеріалами, що завалялися в господарстві. Наразі Микола Демков ще має безліч ідей, які згодом бажає втілити в життя.
«В мене ще стільки планів, просто часу не вистачає, – нарікає пенсіонер. – На стіни хати хочу повирізати скельця, щоб гарно переливалися». Окрім “вишитих” будівель, на подвір’ї умільця є ще й різноманітні горщики, оформлені підручними матеріалами, саморобні лелеки та вітряк. На подвір’ї селянин зробив лісовий куточок.
«Яку квітку в лісі побачу, то відразу пересаджую собі, – пояснює Микола Демков. – Усе тут суто лісове, вже на осінь, я досаджую чорнобривцями». Також пан Микола має хист до столярства, знається у травах, розуміється у техніці, а зимою моржує.
«Він робить усілякі прикраси не лише собі, а й людям, – каже сусід Миколи Демкова. – Такої хати нема не те що в Літині, але й, мабуть, на всій Вінниччині».
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
