Майстер народної творчості Ярослав Осадца з родиною створив три авторських дідухи. Один — біля головної ялинки в Києві, два інших — на виставці в Українському домі "Перемога" у Тернополі.
Снопи з древньої пшениці спельти, майстер ввів свіжі елементи — серпи. Справжній дідух має бути сплетений за принципом календаря, мати три ніжки, що символізують світ померлих, а ярусів гілок має бути стільки, скільки є пір року.
— В нас на Поділлі дідухи бувають — суто сніп, його на виставках мало хто ставить, ще є ялинки, і якщо взяти покутянські, то вони йдуть буквою Т. Снопа звичайного майже ніхто в нас на виставках не ставить, тому я вирішив прославити нашу пшеницю і зробити пам'ятник снопові. Ми взли звичайний серп, зробили його відбиток і зробили 12 серпів, — розповідає Ярослав Осадца.
Роботи майстра можна побачити на виставці у "Перемозі", окрім того, там є дідухи ат букети, які робили школяри Тернопільщини.
— Чимало зелених красунь нищиться людиною під час різдвяно-новорічних дійств. Ми пропонуємо замість ялинки використовувати її частинки, гілки, — говорить Іван Герц, директор тернопільського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді.
Традиція – чотири злаки
Про дідухи Ярослав Осадца знає все – які види бувають, для яких територій характерні певні конструкції.
– Плоский дідух вішають на стіну, його роблять виключно з жита, і характерний він для Покуття, – розповідає пан Ярослав. – Дідух у вигляді дерева притаманний Гуцульщині, його роблять лише з вівса, бо Ісус родився в яслах, а худобу годували вівсом. На Західній Україні традиційний дідух – з трьома опорами, що в дохристиянстві означав світ мертвих. Він виготовлений за принципом календаря, тобто має чотири яруси, бо чотири пори року, кожен ярус – по три гілки, бо кожна пора року – це три місяці, а кожен місяць – це сплетені по чотири пучки з семи колосків, як дні у тижні. Роблять його з чотирьох видів злаків: ячмінь – весна, літо – пшениця, жито – осінь, овес – зима. Зараз також декорують дідух сорго.
Аби сплести різдвяне деревце, треба влітку заготовити колоски, пояснює майстер. Вони мають бути не повністю дозрілими, а молочної стиглості. Тобто вони мають бути гарного світлого кольору, без плям від дощів, хвороб чи шкідників. Крім того, недозріле зерно не обсипається і його не поїдять миші.
Дідухи тернопільського майстра є в Києві, Тернополі, а невдовзі будуть не лише в Україні.
– Попросили мене зробити кілька дідухів у Берлін, – розповідає пан Ярослав. – Там є хороші люди, які мають український ресторан. Вони й попросили зробити дідуха, маленького, але правильного, а не стилізованого. Це дуже хороші люди. Їхній син воював на Сході, був поранений, контужений, після лікування знову йшов на фронт. Вони всі – патріоти, і я з радістю відгукнувся.
https://www.facebook.com/352733891843478/videos/394500384333495/
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
