Рівненський професор вирощує горіховий сад

Унікальну форму грецького горіха вивів професор із Рівного Петро Скрипчук. Чоловік вже багато років викладає в Національному університеті водного господарства та природокористування, доктор економічних наук. Кілька років тому чоловік зайнявся власною справою – промисловим вирощуванням грецького горіха. Чим особливі горіхи та як правильно їх вирощувати – у нашому матеріалі.

– З наукової точки зору вважається, що через низькі зимові температури Центральна, Північна та Західна Україна – не сприятлива територія для вирощування грецького горіха. Тож, найкраще тут приживаються аборигенні сорти та форми. Аби дерева не вимерзали, менше потерпали від хвороб та давали хороший урожай, саджанці потрібно брати ті, які вирощені в схожих кліматичних умовах, – розповідає Петро Скрипчук. – Потім відбираємо плоди за розміром, поверхнею та товщиною шкарлупи. Звертаємо увагу й на колір серцевини. Склад горіхового ядра повинен бути оптимальним за складом вітамінів, жирів та олій. Виходячи з цього, й працюємо.

Вчений зазначає, що зареєструвати новий сорт грецького горіха в Україні не так просто. Аби отримати патент на сорт та працювати з ним, доводиться викласти чималу суму. Саме тому, каже пан Скрипчук, чимало вчених працюють із формами.

– Ми дослідили понад 40 форм горіха, характерних для Рівненської, Хмельницької, Житомирської та Волинської областей. Серед них можна виділити отриману на Рівненщині форму “Сойка”, яка відповідає світовим стандартам якості, – продовжує професор. – Окрім наукової діяльності, я займаюся ще й громадською роботою, очолюю ГО “Зелені ініціативи Рівного”. Зараз впроваджуємо програму розвитку органічного виробництва, яку ж самі розробили, у Рівненській області. Наші спеціалісти дають фермерам поради, як краще організувати сад, як зменшити витрати на етапі переходу до органічного виробництва.

Так, згідно стандартів, територію, де ростиме горіховий сад, як мінімум три роки не можна обробляти хімічними речовинами. А от перед висадкою дерев грунт варто щедро удобрити перегноєм. Також можна пояти, рожу, гірчицю, люпин, гречку та використати їх як зелене добриво – це допоможе сформувати природний склад мікроорганізмів.

– Створюючи горіховий сад, попередньо слід глибоко зорати ділянку. Відстань між деревами слід робити 6-12 метрів, залежить від того, високоросле чи низькоросле дерево садите. На дно ж посадкової ямки треба додати перегною, або біогумусу, – ділиться практичними порадами співрозмовник.