Що в Україні буде з зарплатами, ЄСВ та військовими пенсіями

Після прийняття пенсійної реформи український уряд зіткнувся з кількома проблемами, одна з яких – пенсії військовим. Люди залишилися не задоволені рівнем виплат і вийшли на акції протесту в різних містах країни. Навіть після постанови Кабміну про перерахунок ветеранські організації не стримували невдоволення.

Про те, як вирішити проблему комплексно, розповів міністр соцполітики Андрій Рева. Також говорили про підвищення мінімальної зарплати, детінізацію економіки, перевірки бізнесу на місцях і багато іншого. 

- Як змінилися показники надходжень до Пенсійного фонду?

- Коли ми прийшли в 2016 році, бюджет Пенсійного фонду складався з дотації – 145 млрд грн і 112 млрд – власні надходження від ЄСВ. Фактично ПФ був банкрутом. Кожна друга гривня, яка платилася людям, йшла з Державного бюджету.

- Чиста піраміда.

- Так, це була катастрофа. Саме тому МВФ і сказав: робіть щось, або Пенсійний фонд рухне. Після проведених нами заходів доходи в Пенсійний фонд від ЄСВ збільшилися за минулий рік на 40%. Ми планували, що в нас надходження зростуть на 30 млрд, а вони зросли майже на 47 млрд. Завдяки підвищенню мінімальної зарплати, підвищенню зарплат у бюджетній сфері, підписанню нової генеральної угоди – роботодавці взяли на себе зобов’язання підняти заробітні плати. Тому в небюджетній сфері також відбувся ріст зарплат на 37%.

- Фактично йдеться про легалізацію?

- Саме так. Ви знаєте, що на 1 грудня 2016 року в Україні було 67 тис. керівників приватних підприємств, які показували зарплату 1450 гривень?! Він їздить на "Мерседесі", має великий будинок, а платить податок з 1450 гривень.

Коли ми підняли мінімалку до 3200 грн, думаєте, вони собі зарплату зменшили? Ні. А платити їм в Пенсійний фонд довелося більше. Тобто гроші вийшли з тіні.

- Яка в нас у цьому році динаміка?

- Дивіться, все ж таки дефіцит упав з 145 до 141 млрд. На 2018-й плануємо дотацію 139 млрд, тобто ще менше. А власні надходження ПФ – 210 млрд грн, тобто ще на 50 млрд більше. Саме за рахунок збільшення реальних надходжень у Пенсійний фонд плануємо всі видатки. А це не багато, не мало – 60 млрд.

- Майже $2 млрд.

- Майже $2 млрд ми маємо виплатити людям за зобов’язаннями. І в нас гостро стоїть проблема пошуків додаткових джерел надходжень – не за рахунок збільшення ставок. Якщо знизили з 38 до 22%, то не можна повертатися назад. Хоча це й було помилкою.

- Отже, вихід – підвищення мінімалки?

- Це один з кроків.

- Ну й, погодьтеся, директори, головні бухгалтери не можуть отримувати мінімальну зарплату.

- Як тільки ми починаємо говорити на цю тему, одразу підіймають голову захисники тіньової економіки. Скажімо, ми пропонували, давайте введемо індикативну зарплату: хай для директора підприємства це буде 3 мінімальні зарплати, а для бухгалтера – 2. Не будемо багато брати, давайте хоча б так зробимо. Нам одразу: "Ви що, бізнес ляже!"

Ще один момент, у нас 60 тис. людей отримують зарплату вище максимального рівня сплати ЄСВ – 55 тисяч. Це дуже проста й дієва схема ухилення від оподаткування. Я як керівник фірми виписую собі мільйон офіційної зарплати. З цієї суми сплачую 180-190 тисяч ПДФО, плачу з 55 тисяч 22%, 300 тисяч гривень залишаю собі, а решту роздаю своїм співробітникам. Це абсолютно легальна схема.

Так от, нехай ці люди платять з усієї суми 5%, але це буде більше, ніж 22% з 55 тисяч. Якщо відрегулюємо цю шкалу, то можемо отримати плюс 5 млрд. До речі, не тільки від приватних структур, але й від чиновників.

- Законопроект вже є?

- Якраз зараз готуємо. Мені просто цікаво, які будуть аргументи проти, як можна виступати проти цього?

- Систему ввів ніхто інший як віце-прем’єр Віктор Пинзеник у 90-х роках. Його аргумент – таким чином виводимо великі зарплати з тіні.

- Що є критерій істини? Практика. Коли знижували ЄСВ, були приблизно ті ж аргументи: зараз усім стане соромно, усі вийдуть з тіні та за рахунок підвищення зарплат ці гроші повернуться. На практиці ж 65 млрд поклали собі в кишеню – і навіть "дякую" не сказали.

- Оці всі історії з легальною зарплатою не дуже добре працюють, якщо немає кийка. Нарешті зміни внесли – дозволили перевірки бізнесу. Яка ситуація наразі?

- Ми ж не тільки це зробили. Коли піднімали мінімальну зарплату, передбачили можливість передачі функцій контролю щодо зайнятості та зарплат місцевим органам влади. Рік потім воювали, тому що нам палки в колеса ставили на всіх рівнях. Крапку поставили в 2017-му – у грудні прийняли постанову, визначивши перелік органів, на який не поширюється мораторій на перевірки. Серед них прописали органи самоврядування. У понад 100 містах вони створили відповідні служби, які не могли почати роботу, бо постанова не виходила 2 місяці.

- Ну, це ж ваша – кабмінівська. Чому?

- Прийнята 18 грудня…

- І чому не виходила?

- Лобі тіньовиків.

- А Володимир Борисович каже, що на нього ніхто не може тиснути.

- А я не кажу, що на нього тиснули – просто не давали на підпис, допрацьовували. Телефонує мені лідер Радикальної партії Олег Ляшко: "От я був у Маріуполі, і мені мер каже, що вони створили службу перевірки, а постанови немає". Я дзвоню в секретаріат, там кажуть, що доопрацьовується. 2 місяці? Такого не може бути. Я телефоную прем’єру, і через 2 дні вона вийшла. Ну так це ж поцікавились, зворотній зв'язок спрацював.

- Є вже якийсь ефект? Регіони це використовують?

- Її ж тільки випустили. Скоро – буде ефект. От, наприклад, будівництво. Сфера розширюється, а кількість працівників і надходження до бюджету скорочуються – магія.

Тепер міські голови можуть вирішити цю проблему – це в їх інтересах. Адже хто працює у тих забудовників? Члени територіальної громади, виборці. Якщо вони не застраховані, якщо вони не оформлені – вони раби. А якщо людям чесно платять зарплату, куди йде 75% ПДФО? У міський бюджет.

Вважаю, що цей механізм запрацює. Проте є загрози. Наприклад, законопроект 6489, який протягнули в першому читанні. Він передбачає скасування штрафів.

- Наскільки я розумію, той законопроект здувся.

- Ну, сидять ще, щось мутять… Бачу, як лобісти крутяться, шукають шпаринку, щоб протягти цей закон. Але це не про захист бізнесу, це про захист тіньового бізнесу. Не можна навести порядок силами однієї служби, от чому ми децентралізували ці повноваження. Ось чому тіньовики підняли галас.

- У чому полягає проблема з військовими пенсіями? Начебто знайдений компроміс, але люди все одно незадоволені. Нові протести анонсують

- Проблема військових пенсій полягає в тому, що 22 роки людей дурили, а потім ми з ними почали розмовляти чесно. Але деяким солодка брехня подобається більше, ніж гірка правда.

Ми пропонували комплексно вирішити цю проблему, але без змін законодавства це зробити неможливо. Ну просте питання: офіцер у Києві та офіцер на передовій мають отримувати різну пенсію чи однакову?

- Думаю, різну.

- От і ми так думаємо, а тилові офіцери цього не розуміють. Людина на передовій – у неї місяць іде за три. У того, хто в тилу, – місяць за місяць.

В офіцера, який був на передовій, виходить 95% відповідних сум грошового забезпечення. А ми йому кажемо: "Вибач, але в законі записано, що більше 70% тобі не можемо платити". Тобто зменшуємо грошове забезпечення для пенсій і знижуємо показник до 70%.

Щодо тиловика, грошове забезпечення ми урівняли, і він отримує 65%. Це нормально? Це справедливо? Це стимулює людей воювати? Хотіли зламати цю несправедливу систему, але не дали. Хто? Деякі наші доблесні тиловики, котрі спирались на ними ж пригодованих, керівників громадських організацій.

- Хто конкретно? Керівництво Міноборони, функціонери? Хто?

- Ми працювали зі спеціалістами силових відомств. З усіх 12 нас підтримала лише СБУ. А ось дві ключові структури не дали погодження.

- МВС і Міноборони?

- Так. Тому прем’єр особисто взявся за цю справу. Можна було б передати на розгляд Верховної Ради, але це би називалося імітацією бурхливої діяльності, тому що без погодження ключових відомств консенсусу депутатів не було б.

Тому вирішили відокремити проблему пенсій: окремо зробити перерахунок, віддати людям зароблене, а далі продовжити роботу над законопроектом. Тому що ми впевнені, що закладені ідеї – правильні, сучасні, вони дозволяють зламати зрівнялівку. А зараз ми, звісно, перерахунки зробимо, але це не вирішення комплексної проблеми. До неї доведеться повертатися через один-два роки.

- А що з підвищенням мінімальної зарплатні?

- У законі про Держбюджет написано, що за результатами першого кварталу ми маємо проаналізувати наші можливості.

- Наскільки оптимістична ситуація наразі?

- Поки немає остаточних даних за лютий, але в Пенсійний фонд понад план отримано більше 3,5 млрд грн. Свої надходження ПФ перевиконує. Тобто динаміка надходжень показує, що рухаємося в правильному напрямку. Ясно, не зробимо в один день європейську пенсію для всіх, але треба планомірно підвищувати пенсійні виплати, а для цього потрібно збільшувати надходження в ПФ.

Погано, коли влада засиджується надовго. Але погано й коли вона змінюється кожного року. Потрібен час, щоб довести реформи до логічного кінця. А людина, прийшовши на посаду, через рік тільки й починає розуміти, що до чого. А їй уже кажуть: "Ганьба, на вихід". І так постійно. Побудувати щось на довгострокову перспективу складно.

Ми чому реформу провели? Тому що вона довгострокова. З великим боєм, але це зробили. І якщо популісти її не скасують, вона спрацює. Спрацює для наших громадян.