Для українців, які належать до хліборобів, святий Юрій – особливо близький та рідний. З його іменем пов’язано багато легенд і переказів. Ім'я Юрій – слов'янська форма імені Георгій, що означає "хлібороб".
Святий, мученик і воїн Георгій – покровитель візантійських імператорів, а пізніше і руських князів Коріятовичів. Цей святий є покровителем України, столичної Київської області, головної святині Галичини та Львова — Собору Святого Юра та опікуном Пласту.
Походив св. Юрій із князівського роду. Його батько обіймав високу посаду в римському війську, однак незабаром його скарали на смерть за Христа, а мати переїхала із сином у Палестину. Мати часто розповідала про християнських мучеників і про доблесний подвиг його батька, читала Святе Письмо. Юрій змужнів та вступив на військову службу. Завдяки своїм здібностям і відвазі, виявленим у боях, св. Юрій вже в молодості одержав звання полководця. Він став радником, супутником, наближеним імператора Діоклетіана, але був скараний за християнські переконання. Шанування Святого Юрія почалося з V століття, а в Русі-Україні з Х ст. День загибелі Святого Великомученика — 23 квітня (6 травня за новим стилем) — відзначається Церквами східного обряду і віднесений до числа церковних свят.
До Юрія звертаються з проханням про здоров'я, про родючість землі, про допомогу і заступництво у боротьбі з ворогами рідної землі.
За народними повір'ями, 6 травня на землю приходить справжня весна. Вважають, що цього дня починає співати соловей і кувати зозуля. Святий Юрій відмикає небо й землю, випускає на волю росу й рослини. Роса в цей день має надзвичайні цілющі властивості: старші люди кажуть, що вона може сліпому зір повернути, дівчині красу подарувати, а якщо зібраною до сходу сонця росою окропити свійську птицю, то вона добре плодитиметься. Одне з найважливіших дійств цього дня — вигін худоби на росу. Радять поганяти свійських тварин свяченою вербою.
Львівські традиції розповідають нам про так звані ярмарки «юрашки». Проводили їх щороку у травні на площі перед собором св. Юра. Окрім потрібних у господарстві речей кожен порядний батько вважав обов’язковим купити дитині «юрашка».
Це були солодкі пряники, які виготовляли з додаванням ванілі, кави, помаранчі та мигдалю. Тепер цю традицію відновили у Львові. Усі охочі можуть самотужки оздобити пряник солодкими поливами.
У світі ім’я Юрій вимовляють по-різному. Так у англійців – це Джордж, в іспанців – Хорхе, у білорусів та росіян – Юрась чи Єгор, у поляків – Єжи, а у французів – Жорж.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
