У 2018 році Петрів піст триває з 4 червня по 11 липня.
Попереду Петрів піст, встановлений Церквою ще в стародавні часи. Але деяким з нас незрозумілий сенс даного посту, люди сумніваються в його доцільності та необхідності постити.
Піст – це протест проти гріха, виклик того способу життя, який грунтується на гріху як основі. Це протест проти самих себе: наших згубних звичок, нашого безсилля, нашого безвілля, пристрасних, неприборканих бажань.
Піст завжди радісний для людини, яка бажає духовно рости та розвиватися. Духовне життя вимагає постійного руху, сходження, вдосконалення, адже лише таким чином очищається та розкривається душа, відгукується на заклик Божий.
Піст – це ще одна можливість приборкати й обнулити в собі все зле й уїдливе, а все добре і гарне посилити та помножити.
Головне – усвідомлений підхід до посту. Піст для галочки безглуздий. Він втрачає свою цінність і перетворюється на банальну дієту.
Піст потрібен нам, а не Богу – ось що слід зрозуміти. Це можливість перевірити свої сили, зміцнити волю, випрямити спотворене і викривлене у нас.
Піст наближає нас до істини та розкриває нам очі на красу.
Наш зір і слух, фізичне і духовне тоншають, ми стаємо здатними бачити красу навколо: в людях, природі, святині, молитві, розрізняти подих вічності в шумі вітру та моря, шумі листя і звуках дощу, подиху теплих безхмарних днів і перешіптуванні квітів у саду.
Піст стоншує нас, робить більш сприйнятливими до всього світлого та прекрасного, несе справжню радість.
І люди, які відмовляються від посади, позбавляють себе можливості стикнутися з тим чарівним і дивним, що є у нашому земному житті, відгомонами життя вічного, неземного.
Дай же нам, Боже, поки ще є час, все правильно осмислити й усвідомити, щоб ні самоослаблення, ні жаль до себе, ні якісь інші зовнішні причини не повели нас зі шляху подолання гріха.
Митрополит Антоній (Паканич)
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
