23 серпня 1991 року, після провалу путчу в Москві, група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради.
Щороку 23 серпня в Україні відзначається День державного прапора України.
Державний Прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Під його знаменом ми йшли до проголошення самостійної України, до перемоги.
Свято було засновано в 2004 році президентом Леонідом Кучмою. Однак історія українського прапора почалася задовго до цього.
В усі віки і в усіх народів державний прапор був однією з найвищих і найшанованіших святинь. Прапор символізував єдність земель і племен; він консолідував міста і краї в державу, а духовно й історично близькі етноси – в націю. Під прапором воїни вирушали в похід, з прапором виступали на захист своєї батьківщини, прапор символізував стабільність держави й урочистість тих чи інших всенародних подій, свят, ритуалів.
Як відомо, використання жовтого та синього кольорів (з різними відтінками) на символіці часів Київської Русі простежується від прийняття християнства.
У XVI-XVIII століттях запорізькі козаки в своїх прапорах широко використовували жовто-синій, червоно-чорний та малиновий кольори. З часів козацтва жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських хоругви, прапори і клейноди. Жовто-синіми були прапори УНР і ЗУНР в 1917-1919 роках.
Першим задокументованим використанням жовтого та синього кольорів був герб Львівської землі. А ось перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора 22 березня 1918 року, коли Центральна Рада прийняла Закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного кольорів як прапору Української Народної Республіки.
Найбільш резонансним підняттям синьо-жовтого стягу за радянських часів вважається дата 1 травня 1966р. У ніч перед Першотравнем прапор з'явився на флагштоку перед будівлею Київського інституту народного господарства в Києві замість традиційного червоного прапора. Це повинно було привернути увагу студентів і робітників, які прямували першотравневими колонами на Хрещатик з Святошина.
Однак провисів прапор недовго, його зняли представники відповідних органів і полотнище вже рано вранці опинилися в КДБ. Там і встановили, що прапор зшитий з двох жіночих шарфів, причому жовтий був трохи коричнюватий (в продажу просто не було чисто жовтих речей). Посередині був нашіт тризуб із чорної саржі. Під тризубцем - напис: «Ще не вмерла Україна, Ще її не вбито! ДПУ». 9-місячне розслідування закінчилося арештом винуватців націоналістичного злочину - студента Георгія Москаленка і робочого Віктора Кукси, після чого вони відбули 2-річне покарання у таборах Мордовії.
23 серпня 1991 року, після провалу путчу в Москві, група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради. Цей прапор досі, як реліквія, зберігається під склом у музеї ВРУ.
28 січня 1992 року Верховна Рада України прийняла закон про Державний прапор України, яким національний прапор затверджувався в якості державного. Згідно з популярною інтерпретацією, жовтий колір символізує пшеничні поля, а синій — небо над ними.
Досі тривають суперечки про те, який колір прапора повинен бути вгорі - жовтий або блакитний. Деякі історики говорять про те, що спочатку використовувався жовто-блакитний прапор, проте інші вважають що в часи УНР використовувалися обидва варіанти.
У 2009 році президент Віктор Ющенко заснував щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні. По всій Україні на честь Дня державного прапора зазвичай проходять урочисті заходи, концерти, виставки, круглі столи.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
