Трудовий договір є не єдиним документом, який може підтверджувати роботу та право на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі

Фабула судового акту:  Трудовий договір є не єдиним документом, який може підтверджувати роботу та право на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі (Львівський апеляційний адміністративний суд, постанова № 876/4491/16 від 30.08.2016)  

Фабула судового акту: Позивачу було призначено пенсію за віком з 12.01.2016 р. Згідно з записами трудової книжки, позивач з 09.11.1977 року по 01.01.1991 р. працював в місцевості, яка відноситься до районів Крайньої Півночі. Вказаний період праці позивача було зараховано до стажу без застосування коефіцієнту 1,5.

13.04.2016 р. позивач звернувся до Старовижівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України УПФУ Волинської області із заявою, в якій просив провести перерахунок страхового стажу за період з 09.11.1977 р. до 01.01.1991 р. з урахуванням пільгового обчислення страхового стажу в розмірі один рік за один рік і шість місяців та виплату пенсії проводити з урахуванням перерахунку обчисленого страхового стажу.

Однак, листом від 21.04.2016 р. Старовижівське об'єднане управління Пенсійного фонду України УПФУ Волинської області фактично відмовило позивачу у такому зарахуванні, з посиланням на те, що позивачем не додано документи які підтверджують такий стаж роботи.

Не погодившись з такою відмовою Старовижівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України УПФУ Волинської області, позивач звернувся до суду з позовом  до Старовижівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Волинської області.

Про те, суд у задоволенні позову позивача, відмовив.

Не погодившись із постановленою судом постановою, позивач її оскаржив до суду апеляційної інстанці, який апеляційну скаргу задовольнив частково.

Так, за правилами абзаців 1 та 2 п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) період роботи до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (далі - Указ), Постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (далі - Постанова), Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (далі - Указ-2).

Указом передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплата надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об'єднання відпусток, але не більш як за три роки, виплата різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності (статті 1-4 цього Указу).

Статтею 5 Указу встановлено надання додаткових пільг, зокрема, зарахування одного року роботи у вказаних районах за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Згідно із ст.3 Указу-2 було скорочено тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених ст.5 Указу, з п'яти до трьох років та передбачено надання зазначених пільг особам, які прибули в ці райони і місцевості з власної ініціативи, за умови укладення ними трудових договорів на строк три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Про надання пільг, передбачених статтями 1-4 Указу, незалежно від наявності письмового строкового трудового договору, а пільг, передбачених ст.5 Указу, - за умови укладання трудового договору, йдеться і в «Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16.12.1967 №530/П-28 (далі - Інструкція).

За змістом п.7 Інструкції трудові договори на певний строк (три або два роки) укладаються у письмовій формі міністерствами, відомствами, центральними установами, а також підприємствами, установами та організаціями, які розташовані в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з працівниками, які прибули на роботу в ці місцевості з інших районів держави.

Так, слід звернути увагу, що пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами (абз.3 п.5 розділу XVПрикінцевих положень Закону №1058-IV).

Відповідно до пп. «б» п.7 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, за період роботи до 01.01.1991 на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Відтак, із системного аналізу наведених норм права випливає, що трудовий договір є не єдиним документом, який може підтверджувати роботу в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції непроводилось. Постанова суду апеляційної інстанції набирала законної сили.

    Провадження № 2-а/168/11/16

Справа № 168/271/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2016 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі

головуючого-судді Хаврони О.Й.,

з участю: секретаря Островерхої Т.С.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Максимук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду в смт. Стара Вижівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Старовижівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України  Волинської області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивач просить визнати протиправними дії Старовижівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України УПФУ Волинської області щодо відмови провести перерахунок пільгового стажу обчислення пенсії і зарахувати до стажу роботи період з 09.11.1977 р. по 01.01.1991 р. з розрахунку за один рік роботи в районах Крайньої Півночі, як один рік і шість місяців; просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок нарахованого розміру пенсії, здійснювати виплату пенсії з урахуванням перерахунку обчисленого стажу роботи.

Позов мотивує тим, що з 12.01.2016 року перебуває на обліку як одержувач пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Страховий стаж обчислений відповідно до записів у трудовій книжці. Вважає, що всупереч законодавству, відповідач зарахував до стажу період праці в районах Крайньої Півночі, без застосування коефіцієнту 1,5.

Свої дії відповідач мотивує тим, що позивач не надав документів, що могли б підтвердити факт укладання строкових трудових договорів з Управлінням будівництва ЛТ підстанції Вілюйгесбуду Нюрбійська мехколона. Вважає такі дії відповідача неправомірними, оскільки стаж роботи підтверджений записами в трудовій книжці, довідками про його роботу.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, дав пояснення аналогічні наведеним та додав, що строковий трудовий договір з ним був укладений в 1977 році, однак копії договору він не має. У подальшому, як йому пояснили працівники відділу кадрів, цей договір автоматично вважався переукладеним. Позивач вважає, що вимоги відповідача щодо надання строкових трудових договорів є безпідставними, і відповідач відмовляє йому з формальних підстав, що є неправильним.

Представник відповідача позов не визнала та надала письмові заперечення. Крім того, пояснила, що згідно з законодавством, яке діяло до 1991 р., обов'язковою умовою пільгового обчислення трудового стажу позивача є укладення ним строкового трудового договору не менш як на три роки, в якому були б передбачені пільги щодо обчислення стажу. Таких договорів позивач не надав, відмітки у трудовій книжці позивача про наявність таких пільг немає, згідно з архівною довідкою РФ трудові договори з позивачем відсутні. Посилання у цій довідці на кратне зарахування стажу не заслуговує на увагу, оскільки архівна довідка видана не підприємством, а архівною установою. Вважає дії відповідача правомірними, тому, що на позивача не поширюється пільгове обчислення страхового стажу.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.    

У ході судового розгляду становлено і не оспорюється сторонами, що позивачу призначено призначено пенсію за віком з 12.01.2016 р. Згідно з записами трудової книжки, позивач з 09.11.1977 року по 01.01.1991 р. працював в місцевості, яка відноситься до районів Крайньої Півночі. Вказаний період праці позивача було зараховано до стажу без застосування коефіцієнту 1,5.

Листом № 7/б-01 від 21.04.2016 року відповідач відмовив позивачу в обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до них, з застосуванням коефіцієнту 1.5, оскільки позивачем не надано письмового трудового договору про роботу в цих районах.

Вважаючи дії відповідача щодо неврахування в стаж кожного року роботи в районах Крайньої Півночі як півтора роки протиправними, позивач звернувся до суду.

Однак, приймаючи рішення про відмову позивачу Пенсійний Фонд діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений діючим законодавством України.

Так, пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють з районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами (абзац третій пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі»  встановлено, що пільги по обчисленню стажу роботи (один рік за півтора) надавались переведеним, направленим або запрошеним на роботу в райони Крайньої Півночі і місцевості, прирівняні до цих районів, з інших місцевостей країни, за умови, що вказані працівники заключили трудові договори на роботу в цих районах на термін п'ять років.

Пунктом 4 цього Указу було передбачено виплат працівникам, за умови переукладення ними першого трудового договору про роботу в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, одноразову допомогу  в розмірі середньомісячного заробітку без врахування районного  коефіцієнта, винагороду за вислугу років і надбавок за роботу в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Пунктом 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» скорочено термін  трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», з п'яти до трьох років.

До того ж постановлено надавати передбачені вказаною статтею пільги також особам, які прибули в ці райони  і місцевості за власною ініціативою, за умови укладення ними  трудових договорів на строк три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Відповідно до п."д" ст. 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районі Крайньої Півночі" працівникам, що переводяться направляються або запрошеним на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, зарахувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії через старість і по інвалідності.

Отже, для отримання права на пільги, передбачені вищевказаною статтею, особа повинна укласти строковий трудовий договір.

Факт укладення такого договору є предметом доказування у випадку спору між особою і пенсійним органом. Відповідними доказами може бути трудова книжка, в якій є наявний штамп підприємства про розповсюдження пільг по обчисленню стажу роботи або довідка роботодавця, в якій зазначено про факт роботи за строковим трудовим договором, період на який він був укладений, та розповсюдження на особу пільг по обчисленню стажу роботи на цей період. Наявність лише запису у трудовій книжці про факт роботи в районах Крайньої Півночі не є достатньою підставою для обчислення стажу з урахуванням кратності.

Як вбачається з копії трудової книжки позивача таких відміток у ній немає.

Копії трудових договорів позивач не надав.

Згідно з довідкою архівної установи РФ трудові договори, укладені позивачем із підприємством, в архіві не були знайдені.

Таким чином, документи, надані позивачем підтверджують лише тривалість трудового стажу в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, проте в них відсутні посилання на користування пільгами по обчисленню страхового стажу при призначенні пенсії. Ні в трудовій книжці, ні в довідці, наданій архівною установою, не міститься посилання на укладання строкового трудового договору.

Посилання в архівній довідці на те, що на позивача поширювались пільги щодо зарахування стажу з коефіцієнтом 1,5, суд не бере до уваги, ця довідка, видана не підприємством, а архівною установою. Крім того, в цій же довідці вказано, що трудові договори з позивачем не знайдені, а укладення трудового договору, виходячи з вимог закону, в даному випадку було обов'язковою умовою для пільгового обчислення стажу, тому в цій довідці міститься суперечлива інформація.

Не доводять факт укладення строкових трудових договорів позивачем написи, які містяться на особовий картках Ф. № Т-2 і на думку позивача свідчать про укладення договорів. Однак ці написи містяться не в графах картки, ніким не застережені і не засвідчені, крім того, з таких записів неможливо зробити висновок, що це дати укладення строкових трудових договорів і що такі догвори взагалі укладались.

Доводи позивача про те, що відсутність строкового трудового договору не є підставою для відмови в пільговому обчисленні стажу пенсії, спростовуються наступним.

Згідно з Інструкцією пільгове обчислення стажу відповідно до названих указів поширювалось лише на робітників, які уклали письмові трудові договори про роботу на Крайній Півночі і в прирівняних до них місцевостях.

Положеннями Кодексу законів про працю Української РСР (в редакції, що діяла до 01.01.1990р.) передбачалось, що трудові договори укладаються: 1) на невизначений строк; 2) на визначений строк не більше трьох років; 3) на час виконання певної роботи (стаття 23 КЗпП). При цьому, статтею 24 КЗпП обумовлено, що додержання письмової форми трудового договору є обов'язковим при укладенні трудового договору про роботу в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до них.

Отже, факт наявності трудового стажу, що дає право на отримання передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року пільг повинен підтверджуватися належними та допустимими доказами, зокрема письмовим строковим трудовим договором, тощо.

Таким чином, враховуючи, що у трудовій книжці позивача відсутні відомості про користування ним пільгами в період роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відсутні підтвердження укладення строкових трудових договорів, а також не надано, інших належних доказів про користування пільгами, суд приходить до висновку про обґрунтованість рішення відповідача.

Отже, позивачем не надано жодного документа оформленого у відповідності до зазначених нормативно-правовових актів з посиланням на укладання строкового трудового договору та право користування пільгами.

Таким чином, зарахувавши позивачу стаж роботи в районах Крайньої Півночі в одинарному розмірі, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України.

Керуючись п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 7-12, 71, 158-163 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Старовижівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України  Волинської області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано, у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду через Старовижівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Текст постанови виготовлено в повному обсязі 03.06.2016 р.

 Суддя         О.  Й.  Хаврона

(//www.reyestr.court.gov.ua/Review/58107181)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2016 року                                                                 Справа № 876/4491/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів  - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання - Бадівській О.О.,

за участю позивача - ОСОБА_1,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Старовижівського районного суду Волинської області від 03 червня 2016 року у справі за його позовом до Старовижівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

                                                     В С Т А Н О В И В :

В травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Старовижівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - УПФ) в якому просив:

визнати відмову УПФ у проведенні перерахунку пільгового обчислення страхового стажу за період роботи в Управлінні будівництва ЛТ підстанцій Вілюйгесбуду Нюрбінська мехколона (далі - Управління будівництва) з 09.11.1977 по 01.01.1991 в розмірі один рік і шість місяців протиправною;

зобов'язати УПФ провести перерахунок пільгового обчислення страхового стажу за період роботи в Управлінні будівництва з 09.11.1977 по 01.01.1991 в розмірі один рік і шість місяців та виплату пенсії проводити з урахуванням перерахунку обчисленого страхового стажу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він в період з 09.11.1977 по 01.01.1991 працював у місцевостях прирівняних до району Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі, а тому страховий стаж в ці періоди повинен бути зарахований Пенсійним органом у пільговому розмірі з розрахунку один рік за один рік і шість місяців. Зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено йому у такому зарахуванні страхового стажу та перерахунку пенсії.

Постановою Старовижівського районного суду Волинської області від 03 червня 2016 року у справі №168/271/16-а у задоволенні заявленого позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю. У поданій апеляційній скарзі вказує на те, що ним надано усі необхідні документи в яких зазначено період роботи у районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних них, а тому УПФ порушено його право на перерахунок пенсії із зарахуванням спірних періодів роботи в пільговому розрахунку.

Відповідач у письмовому запереченні вважає постанову суду першої інстанції обґрунтованою, прийняту з врахуванням всіх обставини справи та такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, розгляд справи здійснювати за відсутності представника відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що у трудовій книжці позивача відсутні відомості про користування ним пільгами в період роботи в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, відсутні підтвердження строкових трудових договорів, а також не надано, інших належних доказів про користування пільгами.

Проте, такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими з таких міркувань.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 13.04.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зарахувати до його страхового стажу роботу у районах Крайньої Півночі, яку він виконував з 09.11.1977 по 01.01.1991 у пільговому розмірі з розрахунку один рік за один рік і шість місяців (а.с.11-12).

Однак, листом від 21.04.2016 №7/Б-01 УПФ фактично відмовило ОСОБА_1 у такому зарахуванні, з посиланням на те, що позивачем не додано документи які підтверджують такий стаж роботи (а.с.13).

Не погодившись з такою відмовою УПФ, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами абзаців 1 та 2 п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон №1058-IV) період роботи до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (далі - Указ), Постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (далі - Постанова), Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (далі - Указ-2).

Указом передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплата надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об'єднання відпусток, але не більш як за три роки, виплата різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності (статті 1-4 цього Указу).

Статтею 5 Указу встановлено надання додаткових пільг, зокрема, зарахування одного року роботи у вказаних районах за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Згідно із ст.3 Указу-2 було скорочено тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених ст.5 Указу, з п'яти до трьох років та передбачено надання зазначених пільг особам, які прибули в ці райони і місцевості з власної ініціативи, за умови укладення ними трудових договорів на строк три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Про надання пільг, передбачених статтями 1-4 Указу, незалежно від наявності письмового строкового трудового договору, а пільг, передбачених ст.5 Указу, - за умови укладання трудового договору, йдеться і в «Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16.12.1967 №530/П-28 (далі - Інструкція).

За змістом п.7 Інструкції трудові договори на певний строк (три або два роки) укладаються у письмовій формі міністерствами, відомствами, центральними установами, а також підприємствами, установами та організаціями, які розташовані в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з працівниками, які прибули на роботу в ці місцевості з інших районів держави.

Так, слід звернути увагу, що пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами (абз.3 п.5 розділу XVПрикінцевих положень Закону №1058-IV).

Відповідно до пп. «б» п.7 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, за період роботи до 01.01.1991 на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Відтак, із системного аналізу наведених норм права випливає, що трудовий договір є не єдиним документом, який може підтверджувати роботу в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з метою з'ясування факту укладення позивачем трудових договорів направив на адресу Управління Пенсійного фонду Російської Федерації в Республіці Саха (Якутія) відповідний запит про витребування довідки, яка б підтверджувала інформацію про укладення трудових договорів. На вказаний запит надійшла архівна довідка від 11.04.2016 №569 (далі - Довідка). До даної довідки також були долучені і особові картки за формою Т-2 (далі - Особова картка) (а.с.22, 32-33).

Досліджуючи відповідні докази, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки в Довідці та додатках до неї відсутні посилання на укладення строкових трудових договорів, то підстав для пільгового обчислення страхового стажу позивача за період 09.11.1977 по 01.01.1991 немає. Проте такі висновки суду є передчасними, та критичного оцінюються апеляційним судом, оскільки вказані документи містять посилання на укладення строкових трудових договорів та право позивача користуватися пільгами передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст.21 Кодексу законів про працю Української РСР (далі - КЗпП) - трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частина1 ст.23 КЗпП передбачає, що трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Положеннями ст.24 КЗпП встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я.

Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівників на роботу.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Виходячи з вищенаведеного, укладення строкового трудового договору було умовою, яка передбачала надання особі додаткових пільг, у вигляді зарахування одного року роботи у вказаних районах за один рік і шість місяців при обчисленні стажу.

Проте, як вбачається зі змісту положень ст.24 КЗпП факт виникнення трудових відносин, підтверджувався не тільки укладенням трудового договору, як цивільно-правової угоди, але й оформленням відповідного наказу чи розпорядження власника чи уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Отже, факт виникнення трудових відносин, у даному випадку підтверджується саме оформленням відповідних наказів про зарахування працівника на роботу та присвоєння йому кваліфікації, про які йдеться у Довідці, що була надіслана, як відповідь на запит УПФ. У зазначеній Довідці вказано і те, що на позивача поширюються усі пільги передбачені Указом та Указом-2(а.с.11-12).

Слід відмітити, і те, що в матеріалах справи знаходяться довідки (далі - Довідка-2) видані підприємством в якому працював позивач, які підтверджують факт, того, що особа дійсно працювала в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також має право на додаткові пільги. Такі довідки знаходяться в матеріалах справи (а.с.24-27). Як додаток до архівної довідки, що надійшла на запит УПФ були долучені і особові картки, в яких містяться записи про трудові договори, що укладалися з позивачем. Зокрема, зазначено номер договору «К 86489-р», та певні дати « 28.12, 28.12.80р, 28.12.83р, 28.12.84р, які можуть свідчити про те, що трудові договори все таки укладалися (а.с.32-33).

Відповідач, зазначає те, що Довідки-2 не повинні братися до уваги, оскільки видані не підприємством, а архівною установою, а особові картки та написи у них ніким не засвідчені та не застережені. Проте, такі доводи УПФ не можуть заслуговувати на увагу, тому, що на відповідних Довідках-2 є відбиток штампу підприємства на якому безперервно працював позивач. Із змісту зазначених довідок випливає, що ОСОБА_1, дійсно починаючи з 09.11.1977 по 14.10.1991 працював в Управлінні будівництва та має право на обчислення страхового стажу в розмірі один рік роботи за один рік і шість.

В трудовій книжці позивача наявні всі необхідні записи про його роботу в районі Крайньої Півночі у період з 09.11.1977 по 14.10.1991 (а.с.7).

Посилання ж відповідача на те, що пільги, встановлені Указом та Указом-2 не розповсюджуються на позивача, оскільки останній не надав укладених з роботодавцем строкових трудових договорів є безпідставними, так як факт укладання трудового договору з роботодавцем підтверджується записами у трудовій книжці, а також відповідними довідками що згідно із п.5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV є достатніми документами для перерахунку пенсії (а.с.22, 24-27, 32-33).

Тому, на підставі повно та всебічно встановлених обставин у справі, з урахуванням вимог вищевказаних нормативно-правових актів, апеляційний суд приходить до переконання, що записи у трудовій книжці та наявні в матеріалах справи докази, підтверджують стаж роботи позивача в районі Крайньої Півночі в період з 09.11.1977 по 01.01.1991, а також поширення дії Указу та Указу-2 на нього, що дає останньому право на перерахунок пенсії із зарахуванням до пільгового трудового стажу спірних періодів роботи з розрахунку один рік за один рік і шість місяців.

Також апеляційний суд зазначає, що відповідно до ст.45 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії, провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

За таких обставин, перерахунок пенсії ОСОБА_1 слід провести з 01.04.2016, оскільки із відповідною заявою такий звернувся до відповідача 13.04.2016, що підтверджується матеріалами справи.

З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційну скаргу належить задовольнити частково, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову у визначений законом спосіб.

Керуючись статями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС, суд,

                                                        П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Старовижівського районного суду Волинської області від 03 червня 2016 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправним дії Старовижівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням до трудового стажу періодів його роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до Крайньої Півночі з 09 листопада 1977 року по 01 січня 1991 року на пільгових умовах, із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців.

Зобов'язати Старовижівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Волинської області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до Крайньої Півночі з 09 листопада 1977 року по 01 січня 1991 року на пільгових умовах, із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців та здійснити перерахунок і виплату призначеної йому пенсії за віком з 01 квітня 2016 року.

В задоволенні решти позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч.3 ст.160 КАС - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий  суддя                                                                      В.Я.  Качмар

Суддя                                                                                                 О.М. Гінда

Суддя                                                                                              В.В.  Ніколін