загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Оббрехали у Фейсбуці: як змусити дописувача заплатити за наклеп?

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Іноді не треба бути зіркою чи публічною особою, щоб стати мішенню для наклепу у Фейсбуці. Вашій репутації можуть завдати шкоди колишні друзі чи колеги, люди, які заздрять вам, або ті, хто мають інші погляди на життя, і радикально налаштовані щодо інакомислячих. Чи ефективні проти таких дописувачів законні методи боротьби і чи реально в Україні покарати когось за наклеп у соцмережі?

ХТО ЦЕ ЗРОБИВ? Процедура притягнення до відповідальності за неправдиву інформацію, поширену в соцмережах, навіть у порівнянні з іншими формами її розповсюдження в інтернеті, дуже складна. Перш за все, через можливість будь-кому зареєструватися та публікувати дані під будь-яким ім’ям. Тож юристам потрібно довести в суді не тільки факт наклепу, але й назвати ім’я людини, що стоїть за тим чи іншим обліковим записом, та довести, що неправдиву інформацію поширила саме вона. Іноді зробити це просто неможливо. Тоді вся надія лише на те, що відповідач, якого якимось чином буде знайдено, сам зізнається, що сторінка та допис із наклепом належать йому.

НЕ ЗІЗНАВСЯ. Складність ідентифікації наклепника полягає ще й у тому, що навіть адміністратор соціальної мережі не має достовірних даних про користувача, а лише ті, які надає він сам. А такі дані цілком можуть належати іншій людині або бути вигаданими. Навіть якщо акаунт, з якого було опубліковано неправдивий допис, був верифікований (соцмережа дає можливість користувачеві підтвердити належність йому його сторінки – про це свідчить галочка у блакитному колі поруч з іменем користувача), людина може заявити, що її логін та пароль були вкрадені чи акаунт був зламаний.

СУДОВА ПРАКТИКА свідчить про те, що якщо позивач не довів належність облікового запису, з якого поширено інформацію, відповідачу, то такий позов не підлягає задоволенню. Щодо притягнення до відповідальності власника веб-ресурсу (а інформація європейських користувачів Фейсбуку зберігається на серверах компанії Facebook IrelandLtd, в Дубліні, Ірландія), то, навіть пройшовши судові процедури, позитивного результату годі чекати. Адже іноземні компанії не зобов’язані виконувати рішення українських судів.

ЩО РОБИТИ? Якщо автора інформації, її розповсюджувача чи власника веб-сайту притягнути до відповідальності неможливо, виходом може стати визнання інформації недостовірною та її спростування у порядку окремого провадження. Тобто людина, чию репутацію «підмочили» у Фейсбуці, скоріше за все буде змушена самостійно публікувати чи оголошувати спростування наклепу.

 

Джерело:
До списку новин