Католицьке Різдво: 10 цікавих фактів про свято

Різдво – одне з найважливіших християнських свят. Західні християни, які живуть за Григоріанським календарем, святкують його 25 грудня. В цей день в місті Віфлеємі народився син Божий Ісус Христос.

У багатьох країнах світу цей день є набагато популярнішим за Новий рік та має безліч гарних традицій.  

Історія свята

Вперше про свято Різдва було згадано в першій половині IV століття. З священних писань Матвія і Луки випливає, що схід першої вечірньої зорі в ніч на 25 грудня знаменує собою народження Сина Божого.

Маленький Христос з’явився на світло в печері, де від негоди пастухи переховували худобу. Про те, що на світ прийшов Спаситель, янголи сповістили пастухам, які вирушили до печери і поклонилися новонародженому. А волхви, які прямували за світлом яскравої зірки, принесли Сину Божому свої дари – ладан, золото і миро.

Дата Різдва

Дата святкування була встановлена ​​в далекому 431 році на Третьому Вселенському соборі, який відбувся в місті Ефес. Дата святкування католицького Різдва, 25 грудня, була вибрана не випадково. Саме в цей день народи Європи, що ще не знали християнства, відзначали День Сонця.

Мудра церква вирішила не порушувати старих традицій, а зробити так, щоб свято Різдва "випадково" збіглося з уже відомим. Через якийсь час про День Сонця мало вже хто згадував, а ось Різдво відзначають і зараз. 

30 грудня, якщо на цей день не припадає неділя, відзначається свято Святого Сімейства: Немовляти Ісуса, Діви Марії та Йосипа. А завершується святкування Різдва 1 січня, коли з особливою урочистістю відзначається День Пресвятої Богородиці.

Різдвяний час продовжується аж до свята Хрещення, яке в римсько-католицькому календарі відзначається в першу неділю за Богоявленням (6 січня).

Церковні традиції

Для католиків традиції святкування полягають в певних ритуалах. Один з них Адвент – період покаяння, який триває чотири тижні до свята. Віруючі католики в цей час сповідаються, щоб з чистим серцем брати участь в Різдвяних богослужіннях і прийняти Причастя, а духовенство одягається в шати фіолетового кольору.

У храмах біля вівтарів встановлюється вінок з чотирма свічками, і в кожну неділю Адвенту запалюється по одній свічці. Кругла форма вінка символізує вічність, а його зелений колір – надію, як і гілки різдвяної ялинки.

Святкування починається зі сходом першої вечірньої зорі, яка сповістила всьому світу про час народження Сина Божого і триває протягом восьми днів. У ці дні католики згадують святих.

Святвечір

Переддень Різдва називається Різдвяним святвечором або Вігілієм(від латинського vigilia, пильнування). В цей день в сім’ях прикрашають ялинки і встановлюють ясла. Ті з членів сім’ї, хто не встиг приступити до сповіді, йдуть до церкви, яка зазвичай відкрита з раннього ранку.

Святкова вечеря за традицією складається з пісних страв. У центрі столу розміщують блюдо з освяченим прісним хлібом – різдвяними облатками (тонкі пластини з вафельного тіста).

Перед тим, як почати вечерю глава сім’ї читає вголос уривок з Євангелія від Луки, що оповідає про народження Ісуса Христа. Потім всі присутні беруть зі столу облатки і діляться ними один з одним, бажаючи один одному миру і добра. Після цього починається вечеря Святвечора. 

Після вечері вся сім’я йде на месу, обов’язкову присутність на якій є спільною католицької різдвяною традицією для всіх віруючих.

Поширений  звичай залишати за різдвяним столом незайняте місце. Будь-який гість в Святвечір буде прийнятий як рідний. Цей звичай – знак пам’яті про близьких і дорогих людей, які не можуть в цей день зустріти свято разом з сім’єю. Незайняте місце символізує також і покійного члена сім’ї, або всіх померлих родичів.

Різдвяні свічки - символ перемоги світла над темрявою

Різдвяні свічки також безпосередньо пов'язані з язичницькими віруваннями, адже за допомогою вогню наші предки відганяли злих духів зими. В християнську епоху свічка набула особливого значення: вона символізувала шлях, який кожен з нас вибирає в житті сам, а також перемогу світлих сил над темними.

Зображення новонародженого Христа

Немовля Ісуса прийнято зображати за усталеними канонами: в яслах, поруч зі зростаючими деревами і овечками, що мирно гуляють неподалік. Але в Біблії таких точних образів годі й шукати. Насправді їх "винайшов" один із ревних пропагандистів християнства - Святий Франциск. Саме він радив зображати новонародженого Спасителя таким чином.

Віфлеємська зірка

У печеру, де на світ з'явився Ісус Христос, вохвів привела зірка. Багато століть поспіль астрономи намагалися з'ясувати, яке небесне тіло могло так яскраво сяяти і рухатися по небосхилу в той день. У підсумку, з'явилося кілька версій походження чарівного явища. Деякі вчені дотримуються гіпотези, що це була комета, інші стверджують, що в день народження Сина Господнього Меркурій перебував дуже близько до Землі, відбивав від себе світло відразу декількох планет і особливо яскраво світився.

Подарунки на Різдво

Найперші різдвяні подарунки робили один одному ще стародавні римляни. На зорі раннього християнства ті, хто сповідував нову віру, обмінювалися коробочками з невеликими, але приємними сюрпризами всередині. У наш час  у багатьох країнах різдвяні подарунки ховають у носок або під ялинку. 

Свято під забороною

В історії деяких країн були періоди, коли відзначати Різдво категорично заборонялося. Наприклад, в 1644 році в Англії це свято раптом оголосили язичницьким і нечестивим. Причому, на державному рівні: закон на заборону Різдва навіть прийняв місцевий парламент. Подібна думка прийшла в голову і муніципальним мужам Бостона. В цьому американському місті вето на свято було накладено більш ніж на 20 років.

Різдвяне дерево

Вважається, що зробити ялинку різдвяним деревом першим порадив Мартін Лютер. На сьогодні цей факт більше приймається на віру, так як він ніде не підтверджений документально. А ось деякі історики сходяться на думці, що перші ялинки ще задовго до християнства стояли в будинках древніх римлян. До 15-го століття нашої ери зелені хвойні дерева були вже в кожному будинку - і бідняка, і багатія. 

Традиція прикрашати ялинку, як втілення вічного життя і родючості, теж сягає своїм корінням в далеке язичницьке минуле.  Окрім сяючих куль для прикраси ялинки використовуються ще цукерки, яблука і дитячі вироби з кольорового паперу.

Безліч прикмет пов’язано ще з однією різдвяним рослиною – омелою (Viscum). Це вічнозелена рослина, яке живе на гілках і стовбурах деяких дерев. Наприклад, в Скандинавії її вважають уособленням добра і миру, а жителі інших держав вірять, що вона оберігає будинки від блискавки, а також відлякує всіляку нечисть.

Хлопавки родом з позаминулого століття

Перша різдвяна (новорічна) хлопавка бабахнула ще в 1847 році. Винайшов цей галасливий і веселий атрибут Том Сміт, який продавав солодощі. В якості начинки-сюрпризу разом із дрібно нарізаними конфетті він клав у кожну трубочку невеликі льодяники.

Різдво зупинило війну

У світовій історії відомий епізод, коли на свято відбулося справжнє диво: на короткий момент Різдва вдалося зупинити війну. Під час Першої світової солдати німецької та англійської армій на час склали зброю, вийшли з окопів, не боячись чиєїсь злочинної кулі, стали обніматися, славити Христа і дарувати подарунки.

Олень Рудольф 

Відомий сьогодні кожній американській дитині олень Рудольф ніколи не був вірним помічником Санти.

Цей образ створили рекламщики в 30-і роки 20-го століття, і він так сподобався, що став традиційним.