Напередодні свята Богоявлення, яке відзначається 19 січня, християни східного обряду святкують Надвечір’я Богоявлення, яке у народі ще зветься Другий Святвечір або ж Голодна Кутя.
Весь тиждень до Святвечора дотримуються суворого посту, а з першою вечірньою зорею сідають за святкову вечерю. Подають до столу пісні страви — рибу, вареники з капустою на пісному тісті, гречані млинці, кутю та узвар. У цей вечір прийнято усім прощати та миритись, щоб зустріти наступний день – Хрещення Господнє, чистим.
Саме у цей день, після усіх новорічних свят, виносили з хати дідуха, котрий був головним різдвяним символом до ялинки. Виносять його на вулицю і спалюють, аби закликати теплий дух та накликати ранню і теплу весну. Попіл із дідуха розвіюють на городі, щоб був добрий врожай.
Перед вечерею господар молиться разом з усією родиною, першим сідає за стіл та запрошує усіх інших. А після вечері — залишки куті віддають курям, щоб добре неслися.
Власне, це був останній день колядок. Здебільшого на голодний святвечір «водили Меланку» дівчата, хоч у деяких регіонах вчиняли це і парубки. На переважній території України основні дійства завершувалися після Василів.
Не обходиться у цей вечір і без ворожінь — дівчата полюбляють у цей день гадати на своє майбутнє. А дітям подекуди дозволяють ще прогулятись по вулиці зі щедрівками.
Чому другий Святвечір називають “Голодною кутею”?
Тому що увесь день до вечері люди взагалі нічого не їли, постились. А вечеря була набагато скромнішою і не налічувала так багато страв, як на перший Святвечір. Але так само починалась із першою зорею, з ложки куті.
Під час Водохреща, на вулиці зазвичай господарювали найлютіші за всю зиму морози. Тож у цей вечір їх намагались всіляко задобрити. Наприклад, відкривав господар вікно, підносив ложку куті та промовляв: “Морозе-морозе, іди до нас куті їсти!”. Після паузи знову звертався:" Не йдеш? То не йди ні на жито, ні на пшеницю, ні на всяку пашницю!"
Також одна з основних традицій у цей день — ходити до церкви посвятити воду, а потім окропити нею всю оселю.
Існувало повір'я, що зібраний 18 січня сніг здатний зцілювати. Тому снігом вмивалися, а талу воду довго зберігали, використовуючи її для господарських цілей і навіть як ліки. Дівчата 18 січня часто вмивалися снігом, щоб зробити шкіру більш білою і красивою.
Вважається, що в ніч з 18 на 19 січня вода стає цілющою. Освячена вода не псується з часом і, як правило, залишається свіжою до наступного Водохреща.
Як і на кожне значиме свято, на “Другу кутю” є ряд прикмет, пов’язаних із прогнозами погоди та врожаєм в наступному році:
- • Якщо на Водохресний вечір сніг іде – чекай доброго врожаю зернових культур.
- • Яка є погода у цей день, такою вона буде і на масницю.
- • Сильна хуртовина цього дня віщує гарний врожай.
- • Якщо на деревах мало снігу, то і ягід зовсім не буде. Якщо ж сніг, навпаки, вже погнув гілки на деревах, то чекайте багатого врожаю.
- • Повний місяць у цей день віщує розлив річок навесні.
- • Якщо зірки на небі з 18 на 19 січня яскраві, то ягнята будуть добре плодитися.
- • Якщо випав сніг у Водохресний святвечір, то весь рік буде врожайним.
- • Якщо на деревах багато снігу, то буде багатий урожай плодів і меду.
- • Якщо у Водохресний Святвечір скупатися в лазні, це дозволить отримати здоров’я і красу.
- • Сніг у цей вечір кидали в колодязь, щоб вода в ньому не зіпсувалася.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
