Існує думка, що деякі породи собак особливо небезпечні. Чи так це? Чи можна «впоратися» із собаками бійцівських порід? Як правильно їх дресирувати? На ці питання відповів кінолог з 30-річним стажем, інструктор Кінологічної Спілки України Дмитро Козоріз.
АГРЕСИВНІ ПОРОДИ – ШТАМП
Говорити, що одні породи собак більш небезпечні, ніж інші – все одно, що стверджувати, ніби «Мерседес» небезпечніший за «Жигулі». Мовляв, перший їздить швидше, і тому частіше потрапляє в ДТП. Все залежить від того, хто перебуває за кермом. Те ж саме і з собакою: тварина – інструмент, яким керує власник. Якщо господар не може впоратися з собакою, то питати треба з нього.
Мені доводилося стикатися з собаками «найдобріших» порід, які проявляли невластиву їм агресію, і виною цьому були, звичайно, господарі. Наприклад, лабрадори починали кидатися на людей. Був також випадок, коли йоркширський тер’єр порвав обличчя господареві так, що тому довелося накладати шви.
На жаль, в таких ситуаціях зазвичай страждають тварини: якщо вони нападають на людей, то потерпілі пишуть заяву. Якщо собаку знаходять, то її можуть навіть приспати. Усе це відбувається через низьку кінологічну культуру в нашій країні.
ЧОТИРИНОГИЙ ЗАХИСНИК
Через нестабільну ситуацію в країні зараз багато людей беруть собаку для захисту – не у всіх є можливість придбати зброю. Людина, перебуваючи в сусідстві великого пса, відчуває себе впевненіше. Тому попит на собак бійцівських порід зростає. Люди читають про них щось в інтернеті, купують собаку, а потім не можуть з нею впоратися.

ВЗЯВ СОБАКУ – ВЗЯВ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Якщо людина бере в будинок собаку, вона повинна бути гота до серйозної відповідальності. Майбутньому господареві слід заздалегідь порадитися з фахівцем і дізнатися, які особливості у вибраної ним породи. З собакою потрібно щодня гуляти, робити їй необхідні щеплення, починати дресирування в певному віці.
У Європі, наприклад, до цього питання підходять серйозно: власник собаки повинен спочатку доказати, що він у змозі утримувати тварину. Є певні вимоги до житлоплощі і навіть зарплати майбутнього власника.
До того ж, у європейських країнах існують спеціально обладнані муніципальні майданчики, призначені для тренувань. Там працюють професіонали, які консультують власників собак. Знаходяться такі майданчики найчастіше на балансі муніципальних властей. В Україні я знаю тільки про декілька подібних майданчиків в Одесі.
3200 муніципальних майданчиків для вигулу та дресирування собак розташовані на території Німеччини.
ПОВІДОК ВАЖЛИВІШИЙ ЗА НАМОРДНИКА
Я стикався з тим, що в місцях вигулу собак багато власників відпускають тварин бігати без повідка. Я вважаю, що на прогулянці повідок більше потрібен, ніж намордник: ви в будь-який момент можете проконтролювати поведінку собаки. А ось собака в наморднику, яка бігає, де хоче, набагато небезпечніша: великі собаки можуть збити людину з ніг, придавити її до землі і навіть завдати травми тим же намордником.
У Франції, наприклад, є парки, орієнтовані на вигул собак. Там тварини можуть бігати без повідків і спокійно залишати «купки» на газонах. Прибирання парків оплачується з коштів, які платять власники собак. У нас такої системи, на жаль, поки немає.
Київські чиновники вважають найнебезпечнішими породами пітбулів, ротвейлерів, бульдогів, а схильними до агрессії – фокстер’єрів і бернских зенненхундів.