Щорічно кількість абонентів проводового радіо в Україні зменшується на 130-150 тис. осіб. У планах держави – зовсім відмовитися від «застарілого засобу комунікації» в найближчому майбутньому. Як в Україні з’явилося проводове радіо і чи дійсно воно більше не потрібне?
ЗІ СТОВПА. У 1924 році в Харкові відбулася перша радіопередача в Україні: слабенький передавач транслював симфонічний концерт. Незабаром в обласних центрах почали з’являтися вже більш потужні радіостанції.
Але особистий радіоприймач міг собі дозволити далеко не кожен: прилади були дорогими і вимагали реєстрації в міліції. Тому поширення набули гучномовці, встановлені на стовпах на вулицях міст і сіл.
«БРЕХУНЕЦЬ». Незабаром почалося масове виробництво радіоприймачів, які приймають тільки сигнал радянських радіостанцій. Оскільки в ефірі найчастіше звучала ура-патріотична пропаганда, в народі приймачі обізвали «брехунцями».
Умільці примудрялися «поліпшити» стандартні радіоприймачі так, щоб слухати радіопередачі інших країн, не дивлячись на спроби влади глушити «ворожі голоси».
З розвалом СРСР проблема зникла – глушити іноземні сигнали перестали.
ЗЛІТ І ЗАНЕПАД. У 1990-х роках радіо в Україні переживало новий виток розвитку. З’являлися нові радіостанції. Але до початку 2000-х років потужності Нацрадіо почали знижуватися, а його робота виявилася під загрозою через масові відмови від радіоточок. Приватні FM-радіостанції виявилися більш прибутковими.
ВОНИ ВІДХОДЯТЬ У МИНУЛЕ. «Укртелеком», якому після приватизації в 2011 році дісталася мережа проводового радіо, регулярно звітує щодо збитковості доставки сигналу і скаржиться на застаріле обладнання та саму технологію.
При цьому Національна радіокомпанія України, яка є виробником контенту трьох каналів, що транслюються в кабельній мережі, а також на радіохвилях, не платить «Укртелекому» за доставку сигналу. За це платять самі слухачі.
ЧОМУ ВІДМОВЛЯЮТЬСЯ? В «Укртелекомі» кажуть, що попит на послугу проводового мовлення стрімко знижується. Його витісняють більш сучасні засоби комунікації: ефірне мовлення, телебачення та інтернет.
Наприклад, в Одесі до 2018 року 80% абонентів відмовилися від послуг проводового радіо. Незважаючи на те, що вірність радіоточкам зберегли близько 2 тис. чоловік, «Укртелеком» прийняв рішення припинити надання цієї послуги в місті з 1 січня 2019 року.
Для компанії витрати на підтримку мережі істотно збільшуються з кожним відмовою від послуги.
Михайло ШУРАНОВ, директор департаменту корпоративних комунікацій «Укртелекому»:
Світ змінюється, технології розвиваються, пропонуючи нові сучасні сервіси. Не дивно, що люди відмовляються від проводового радіо, вибираючи сучасні канали комунікацій, які, до речі, значно дешевші або безкоштовні. Це вибір користувачів. І ми повинні його враховувати.
У березні 2019 року в країні було 400 тис. діючих домашніх радіоточок, хоча ще в 2014 році їх число досягало 1,5 млн, а в 1991 році – 19 млн. Утім, дротовому радіо пророкували повне зникнення ще в 2016 році. Проте, воно все ще існує.
ПИТАННЯ НАЦБЕЗПЕКИ. Незважаючи на те, що проводове радіо називають застарілим, в екстрених ситуаціях саме воно може виявитися єдиним каналом інформації для постраждалих регіонів. Говорячи про необхідність відновлення системи масового оповіщення про небезпеку, про проводове радіо чомусь геть-чисто забувають. Медіа-експерт Вадим Міськой переконаний, що це неправильно. На його думку, в умовах війни потрібно не відмовлятися від вже наявної мережі, а модернізувати її для оповіщення в разі військових дій, техногенних або природних катастроф, надзвичайних ситуацій.
Вадим МІСЬКОЙ, експерт з питань медіареформ:
Хто займе нішу вимкненого проводового радіо, яке доносить проукраїнський контент? На його місце швидко прийдуть рознощики газети «Вести» або подібних ЗМІ, які будуть передавати російську пропаганду.
КВАРТИРА БЕЗ РАДІО. У Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України вирішили, що вимога встановлювати радіоточки в кожній квартирі морально застаріла. На думку заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Льва Парцхаладзе, у ХХІ столітті це вже «недоцільно і неактуально, а також складає зайві витрати на оплату комунальних послуг».
Разом з тим, одну радіоточку на будинок вирішено все-таки залишити – щоб у разі екстрених та надзвичайних ситуацій мешканці могли оперативно отримати інформацію.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
