Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.
"Жива краса, яка заворожує": на Кременеччині розквітла "долина нарцисів".
Рукотворну долину квітів Микола Срібний створив власним коштом для туристів, які приїздять у містечко Кременець. Нарциси лиш почали квітнути, кілька днів - й усе підніжжя гори забарвиться. Чоловік зізнається - хотів, аби долина була білою, тож і купував на місцевому ринку цибулинки білих квітів. Та, зрештою, майже усі нарциси виявилися жовтими.
Окрім квітів Микола Срібний ще займається дизайном будинку та має власні рецепти для пенсіонерів, аби не сумувати на заслуженому відпочинку.
Каже, що робить все для людей та онучок, котрі приїздять до чоловіка на канікули. Син із сім'єю проживає у Києві, дружина за кордоном. Тому постійно знаходить для себе якісь заняття аби не нудьгувати.
В минулому Микола педагог-музикант. Тридцять років роботи у музичній школі. Займатися господаркою і садівництвом почав лише на пенсії.
"Тільки бідні душею і серцем люди можуть нудьгувати, я не маю часу на це, бо постійно шукаю собі роботу", - каже Микола.
У нього екзотичні клумби, квіти навіть у старій сантехніці. Красива тераса і багато годівничок. Каже, що замовляв їх в кременецьких майстрів. Висять годівнички на терасі цілий рік. Там птахи тепер гніздяться.
Навіть у пса дизайнерська будка. І каміння у кам'яних трояндах. Тут влітку все квітне.
"Це все територія мого дідуся. Він залишив у спадок. Вони з бабусею мали дев'ятеро дітей, господарку і їм було не до краси", - каже Микола Срібний.
А сам Микола хоче створити справжній затишок. Біля його помешкання дуже тихо. Чути лише спів пташок і багато дерев.
"Я люблю, коли все зелено. Ось там, на горбі, дерева погано приймалися, але все ж ростуть. Маю добрі черешні і сливи. І ось тиждень тому досадив ще", - розповідає Микола.
Жаліється лише, що взимку хтось щоразу вирубує його сосни. Ї він постійно їх досаджує.
А на місці, де він мешкає тепер, колись був старий будинок. Облаштували новий, невеличкий, але в сучасному і неординарному стилі. Із кухні одразу вихід на терасу із виглядом в сад. Саме там зараз ще квітнуть його нарциси.
"Має в людини бути щось для душі. А то ми всі в біганині, що ніколи й оглянутися", - каже Микола.
Чоловік переконаний, що людям потрібно більше спілкуватися, поважати один одного і бути відкритими.
"Людина має бути проста і відверта. В тому є сенс", - додає Микола Срібний.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
