За тиждень до Великодня православні християни відзначають Вербну неділю.
Вербна неділя - один з великих перехідних (відзначається щороку в різну дату, залежно від Великодня) церковних свят. У 2019-му воно припадає на 21 квітня. Це свято було введено на честь входження Ісуса Христа в Єрусалим напередодні його страждань і розп'яття.
Вербна неділя: історія свята
Згідно з переказами, в цей день Ісус відвідав Єрусалим, а місцеві жителі зустрічали його, коли він в'їжджав у місто на ослі, вистилаючи дорогу пальмовими гілками і викрикуючи "Осанна!". Таким чином, Ісуса народ визнав Месією, а також це подія - символ входу сина людського в рай.
Оскільки на наших територіях пальми не ростуть, їх замінили на гілки верби, що символізують зародження нового життя і пробудження природи.
Які існують традиції у Вербну неділю
Цього дня в церкві під час всеношної служби святяться гілочки верби, за якими потрібно напередодні сходити в ліс до сходу сонця. Потім їх приносять в дім і ставлять біля ікони. За церковною традицією, вони мають простояти весь рік, охороняючи родину від нещасть. Зазначимо, що ті, хто прийшов у храм, повинні простояти до кінця церковної служби із запаленою свічкою.
У цей день люди намагаються освятити гілочки верби в церкві, адже вони вважаються своєрідним оберегом дому - їх вішають біля ікон, що нібито приносить здоров'я і достаток. Зазначимо, що викидати їх не можна, навіть якщо вони зів'януть, дозволяється тільки спалити.
Виходячи з церкви у Вербну неділю, люди легко торкаються один одного лозою, примовляючи:
"Не я чи б'ю — верба б'є, За тиждень — Великдень, Недалечко — червоне яєчко! Будь здоровий, як вода, а багатий, як земля!"
З давніх часів в Україні з пошаною ставилися до цієї рослини, наділяючи її чудодійною силою. Особливо цінується і шанується верба, освячена у Вербну неділю.
Садили Вербу біля колодязів: вважалося, що вона очищає воду, «витягаючи» мул і бруд. Крім того, верба символізувала родючість і жіночий початок: «Як у городі верба рясна, то на дворі дівка красна».
З освяченою вербою, після повернення з церкви, обходили господарі загони для худоби, стайні і бджільники, щоб господарство було в порядку, бджоли добре роїлись, а корови давали багато молока.
Сухою торішньою свяченою вербою розпалювали піч під великодні паски.
Вербна неділя: що не можна робити в цей день
Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу. «Гріх ногами топтати свячену вербу», а тому навіть найдрібніше гілля, якщо воно залишилося після освячення, палили на вогні або кидали в річку з сильною течією, щоб, боронь Боже, під ноги не потрапило.
Як і в будь-яке церковне свято, у Вербну неділю існує безліч заборон: наприклад, прибирати в будинку і працювати. Не можна шити, прати, вишивати. У цей день взагалі не рекомендовано займатися фізичною працею. Але головне табу - у цей день заборонено лаятися, лихословити й бажати комусь зла.
Також існує народна прикмета, що у Вербну неділю не можна розчісувати волосся: так можна накликати на себе неприємності.
Народні прикмети у Вербну неділю
Наші предки вірили, що цей день може допомогти безплідним: жінка повинна сама з ранку зрізати гілочки верби, освятити їх у храмі та зберігати в будинку. Це нібито повинно допомогти пізнати радість материнства.
У народі кажуть, що в це свято можна зцілитися від різних хвороб, скупавшись у відварі з освяченої верби.
Вважається, що кімнатні рослини, висаджені у Вербну неділю, добре ростуть і приносять в будинок багатство.
Якщо у Вербну неділю тепло і сухо – влітку буде великий урожай фруктів.
У Вербну неділю вдарив мороз – рік принесе багато пшениці.