Сьогодні, 18 квітня, увесь світ відзначає Міжнародний день пам'яток і визначних місць. Це свято заснували для того, щоб нагадати усім про важливість культурної спадщини!
На жаль, не зберегли один з найвизначніших храмів у світі – Собор Паризької Богоматері. Це неоціненна втрата. Але таких неоціненних втрат в Україні сотні. Наша країна теж має споруди, побудовані у 11-12 столітті, тобто ровесників знаменитого Нотр-Даму!
Київ
Собор Святої Софії
Столичний град зберіг у собі найбільший спадок тих давніх часів. Звичайно, найвідомішою пам’яткою є Софійський собор, який збудували за часів Ярослава Мудрого. Головний храм тогочасної Східної Європи зараз має статус об’єкта світової спадщини ЮНЕСКО. Історики довели, що храм заклав ще Володимир Великий у 1011 році, а закінчив його син Ярослав у 1037 році.
Після монгольської навали храм частково залишався в руїнах. Київські митрополити старалися підтримувати храм в адекватному стані, однак велика реставрація відбулася аж за часів Івана Мазепи. У той час храм здобув таке обличчя, яке ми бачимо зараз. Тоді ж була збудована дзвіниця, яка є одним із символів столиці.
Михайлівський Золотоверхий собор
Визначна пам’ятка архітектури Київської Русі стала жертвою радянської влади. Михайлівський Золотоверхий монастир разом із величним собором існував з 1108 року аж по 1936, коли його підірвали комуністи. Збудував його онук Ярослава Мудрого Святополк Ізяславич. У 17 столітті він набув форм українського бароко. Відбудували його тільки у 2000 році. Зараз це діючий монастир та храм УПЦ КП.
Так собор виглядав на фотографії 1875 року.
Михайлівський Золотоверхий у наші дні.
Києво-Печерська лавра
Одну із головних святинь православних християн, духовний центр українського народу, теж не обійшла сумна доля війни – головний храм лаври зруйнували у 1942 році. Історики по сьогодні шукають винних, чи то радянські війська, чи Вермахт – невідомо. Але храм відновили тільки у 2000 році.
Збудували Успенський собор Києво-Печерської лаври 1078 року за часів сина Ярослава Мудрого Святослава Ярославича. Монастир на тому місці існував весь час, аж по сьогодні. Зараз – це одна з основних святинь православних християн, належить УПЦ МП.
З тих часів до сьогодні дійшли ще 2 пам'ятки Київської Русі, які розташовані на території лаври – церква Спаса на Берестові та Троїцька Надбрамна церква. Всі вони були значно перебудовані і набули свого сучасного вигляду у 18 столітті.
Церква Спаса на Берестові.
Видубицький монастир
Ще однією окрасою Києва є Видубицький монастир. Його історія починається з 1070-х років, коли був побудований Михайлівський храм, який є найстарішим на території монастиря. Він також неодноразово перебудовувався і поставав з руїн, а сьогоднішнього виду набув після 1760 року.
Кирилівська церква
Одна з найцікавіших пам’яток древнього Києва. Збудована в середині 12 століття. Довкола неї існував Кирилівський монастир, який було зруйновано в 30-х роках 20 століття, а церкву було перетворено на музей. В 17 столітті була реставрована і набула обрисів українського бароко. В тому ж вигляді дійшла до сьогодні. Родзинкою Кирилівської церкви є чудові розписи 12 століття, які були відновлені Михайлом Врубелем. Поміж древніми фресками є і роботи майстрів київської школи 19 століття – Миколи Пимоненка, Харитона Платонова, Самійла Гайдука, Михайла Кліманова та інших.
Золоті Ворота
Це єдина пам’ятка кам’яного оборонного зодчества часів Русі, яка збереглася до наших днів, хоча і частково. Вони були побудовані за часів Ярослава Мудрого, тобто їм близько тисячі років. З автентичної споруди до нас дійшли руїни, довкола яких відтворили самі ворота вже у другій половині 20 століття. Сьогодні можна тільки уявляти велич старого Києва, побачивши їх реконструкцію.
Загалом у Києві збереглося найбільше пам’яток Київської Русі. Непоправної шкоди завдали більшовики з їх манією нищення церков. Михайлівський Золотоверхий, церква Богородиці-Пирогощої на Подолі, Василівська та Георгіївська церкви, храм на місці древньої Десятинної церкви та деякі інші – всі вони були знищені у 30-х роках 20 століття, простоявши до того не одне століття.
Церква Богородиці-Пирогощої в Києві. Сьогодні на її місці відбудували храм, наближений за формами до первісного.
Чернігів
Чернігів був одним з найбагатших міст Київської Русі. До якоїсь міри він конкурував зі столицею. Навіть зараз в ньому залишилося багато пам’яток Київської Русі.
Спасо-Преображенський собор
Одна із головних святинь древньої Русі та головний храм Чернігівської землі. Він ровесник Софії Київської і є одним з найстаріших храмів на території України. Його будівництво почали 1035 року. Будову заклав брат Ярослава Мудрого – Мстислав Хоробрий. Спасо-Преображенський собор частково перебудовувався протягом своєї історії, однак на сьогодні є одним з найкраще збережених храмів Русі на території України. В інтер’єрах частково збереглися давні розписи 11 століття.
Борисо-Глібський собор
Неподалік Спасо-Преображенського собору знаходиться інша визначна пам’ятка древнього Чернігова – Борисо-Глібський собор. Його було збудовано між 1115 та 1123 роками. Перебудовувався у 17–18 століттях у стилі українського бароко, однак в часи Другої світової в нього потрапила авіабомба, яка зруйнувала склепіння храму. Після війни у 1952–1958 роках проводилася реставрація собору, в ході якої храм набув свого первісного вигляду. Сьогодні в ньому знаходиться музей. З його найцінніших експонатів – срібні царські ворота, виготовлені на кошти Івана Мазепи.
Джерело фото: invtur.com.ua.
Іллінська церква
Невелика стародавня церква із майже тисячолітньою історією. Знаходиться на схилах Болдиних гір – мальовничого урочища в Чернігові. Храм з’явився як церква біля входу в Антонієві печери – ровесниці печер Києво-Печерської лаври. За легендою, їх також заснував Антоній Печерський. Неодноразово перебудовувалася і набула свого вигляду в 17 столітті в стилі українського бароко. Сьогодні Іллінська церква є музеєм заповідника «Чернігів стародавній».
Успенський собор Єлецького монастиря
Один з найвеличніших храмів Чернігова. Був збудований у середині 12 століття. Під час татаро-монгольської навали був частково зруйнований, однак потім відновлений. Як і багато інших храмів, був перебудований у стилі українського бароко, в якому дійшов до сьогодні. В інтер’єрі собору збереглися невеликі залишки розписів часів Київської Русі.
Остер
Невеличке провінційне містечко на берегах Десни, здавалося б, нічим не може привабити туриста. Однак в ньому збереглися руїни Юр’ївської Божниці – вівтарної частини древнього Михайлівського храму, який остаточно був розібраний у кінці 18 століття. Сама церква була збудована за указом Володимира Мономаха на рубежі 11 та 12 століть. На її стінах збереглися унікальні розписи 12 століття, однак зараз пам’ятка потребує значної уваги, є загроза втратити цінні розписи через неадекватну консервацію храму.
Канів
У цьому місті доволі неочікувано можна зустріти древній храм 1144 року – Успенський собор. Його збудував князь Всеволод Ольгович, храм дуже наближений в архітектурному плані до Кирилівської церкви у Києві. Був пошкоджений татарами та турками у 1678 році, однак був відновлений через 100 років у сучасних формах. В ньому був похований козацький кошовий отаман Іван Підкова, який ще за життя став легендою. В Успенському соборі два дні перебували останки Тараса Шевченка під час його перепоховання згідно із заповітом поета. Сьогодні – це діючий храм УПЦ МП.
Овруч
Невеличке містечко Овруч на півночі Житомирщини може вас приємно вразити – тут збереглася церква Василія Великого, яку побудували близько 1190 року за сприяння князя Рюрика Ростиславича. Храм руйнувався неодноразово, однак постійно відбудовувався, доки в 1907–1912 роках не була проведена масштабна реставрація та відновлення будівлі в її давньоруських образах. Руїни старої церкви увійшли до складу відновлених стін храму. В інтер’єрі збереглися рештки оригінального розпису.
Володимир-Волинський
Колись величне місто Київської Русі і столиця Волинської землі, сьогодні невелике містечко. Про колишню велич і славу вам розкаже Успенський собор, який ще називають храмом Мстислава за іменем його фундатора, князя Мстислава Ізяславича. Будівництво собору відносять до 1160 року. За час свого існування зазнав не одного руйнування, однак у 1896–1900 роках був відтворений у первісних формах. Разом із єпископськими палатами утворює замочок – укріплену частину старого міста.
Любомль
По дорозі на Шацькі озера зазирніть у провінційне волинське містечко Любомль. В ньому знаходиться церква Святого Георгія, яку заклали на початку 1280-х за наказом волинського князя Володимира Васильковича. Як і багато інших храмів древньої Русі, неодноразово зазнавав руйнування, однак потім перебудовувався. Наприкінці 18 століття церква набула сучасного вигляду.
Галич
Одне з найдавніших міст Київської Русі, яке вперше згадується в угорських хроніках ще у 898 році. Найбільшого свого розквіту досяг за часів Ярослава Осмомисла, який оспіваний у «Слові о полку Ігоревім». Хоч короля Данила прийнято іменувати Галицьким, але якраз він переніс свою столицю з Галича в Холм. В місті та його околицях збереглося 2 церкви, пам'ятки древньої Русі в Україні. Найяскравішою є Пантелеймонівська церква в Крилосі, селі під Галичем. Вона унікальна тим, що поєднує в собі звичний для Русі візантійський стиль із романським. Збудована близько 1194 року Романом Мстиславичем, батьком Данила. 1998 року храм було востаннє реставровано, тоді він набув сучасного вигляду. Що цікаво, в церкві збереглися давні середньовічні написи на стінах. Деякі з них походять ще з князівських часів.
Ще однією давньою церквою Галича вважають храм Різдва Христового, який був побудований у другій половині 13 століття. Відомості про історію церкви доволі скупі. Була реставрована у 18 столітті, а сучасного вигляду набула після останньої перебудови 1906 року.
Львів
Як відомо, Львів був заснований ще Данилом Галицьким і названий в честь його сина Лева. Однак з того часу до нас дійшли всього 2 споруди – Миколаївська церква та костел Святого Івана Хрестителя. Це найдавніші будівлі Львова. Хоч костели були зовсім не характерними для давньої української архітектури, але у Львові його спорудили на прохання дружини князя Лева Констанції, яка сповідувала латинський обряд. Приблизна дата будівництва – 1260 рік. До речі, костел знаходиться неподалік площі Старий Ринок, центру князівського Львова. Зараз у костелі музей найдавніших пам’яток Львова.
Щодо Миколаївської церкви історики розходяться в думках. Її звели в період між 1264 та 1340 роками, орієнтовно в час правління князя Лева, який дарував цій церкві землю. Чи це був княжий храм-усипальниця, чи її збудували на кошти місцевих купців – невідомо. Попри численні перебудови, храм дійшов до нас у хорошому стані.
Ужгород
Унікальна пам’ятка середньовіччя знаходиться в Ужгороді, точніше в передмісті Горяни – Горянська ротонда. Науковці по сьогодні сперечаються, хто і коли її збудував, оскільки достовірних історичних джерел не збереглося. Однак є вагомі підстави вважати, що вона була побудована в другій половині 13 століття, коли Закарпаття входило до складу Галицько-Волинського князівства. Подібні споруди були також у Галичі, Холмі, Києві та Володимирі, однак більшість з них до сьогодні не дійшла. Цікавим у Горянській ротонді є внутрішнє оздоблення – фрески виконані в стилі італійської школи живопису, можливо, учнями Джотто.
На жаль, велика частина нашого минулого перетворилася в археологію.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
